1.в эпоху империи Чингисхана западные,центральные и северные регионы Казахстана относились к улусу Джучи,а южные и юго-восточные-к улусу Чагатая.Аналогично было и деление Российской империи: западные,центральные и восточные районы административно отделялись от южных и юго-восточных.В чем причина такого совпадения? 2. какие принципиальные условия лежат в основе современного политического раскола
есть? На формирование единого политико-географического образа Казахстана либо
причина была?
Відповідь:
Середньовічний Китай був характеризований складною політичною системою, великими імперіями та інтригами на високому рівні влади. Впливові династії, такі як Тан, Сун, Юан, Мін та Мінг, перебували на троні протягом цього періоду, кожна з них вносила свій внесок у політичну історію Китаю.
У середньовічному Китаї політична система була розбита на ієрархічні рівні влади. У верхівці ієрархії був імператор, який вважався божественним правителем і мав абсолютну владу. Імператор був оточений дворянством, яке допомагало йому управляти країною. Важливу роль відігравали імператорські секретарі, які були відповідальні за адміністративні питання.
У середньовічному Китаї також розвивалася система провінційного управління. Країна була поділена на провінції, а кожна провінція мала власний військовий командувач і цивільного губернатора, які здійснювали контроль над територією та населенням.
Дипломатичні відносини були також важливою частиною політики середньовічного Китаю. Китай утримував торговельні зв'язки та дипломатичні стосунки з іншими країнами Азії та навіть з далекими державами, такими як Римська імперія. Такі дипломатичні відносини сприяли культурному та торговому обміну.
У політиці середньовічного Китаю також виникали внутрішні конфлікти та повстання. Наприклад, під час династії Тан було повстання Ань-Лушаня
Пояснення: