Римский форум-это площадь, которая располагается в долине между холмами Палатином и Велиа с южной стороны, Капитолием с западной, Эсквилином и склонами Квиринала и Виминала. До постройки форума здесь была заболоченная местность. Первой значительной постройкой на площади стал Храм Венеры-Очистительницы. Это святилище до наших дней не сохранилось, но древние предания гласят, что в храме производили обряд очищения римских легионеров (воинов) и плененных сабинянских дев. Сабины-это древнеиталийский народ. До середины VIII века до н. э. эта территория использовалась для захоронений, а поселения располагались на ближних холмах. Место было осушено во времена правления царя Тарквикия Древнего, который и прекратил его в центр политической, религиозной и культурной жизни горожан. Именно здесь и произошло знаменитое перемирие между римлянами и сабинами, проходили выборы в Сенат, заседали судьи и ещё совершались богослужения. Во II веке до нашей эры здесь появились базилики Эмилия, Порция (это первая базилика в Риме), а также Симпрония. Базилика в Древнем Риме была судебным залом и рынком. Интересный факт: одно из самых древнейших мест форума-чёрный камень. В римских манускриптах написано, что он стоит на месте гибели Ромула-первого римского императора. Он основал Рим и объединил сельские общины латинов и этрусков.
Новела "Перевтілення" — це відлуння особистої трагедії Ф. Кафки, який свого часу зізнавався, що живе у своїй сім'ї "більш чужим, ніж найчужіший". Але література знає чимало реалістичних творів про сімейні проблеми, так що схвилювати читача ще однією історією було б нелегко. Мабуть, тому Фраки Кафка вдався до засобів модернізму. Головний прийом — фантастичне перетворення людини на комаху. Але це лише б звернути увагу людей на те, як вони ставляться до своїх близьких. За що любимо близьких? Хіба за щось конкретне, за красу, розум, талант? Ні, ми любимо їх просто тому, що вони наші рідні. Але в житті Грегора Замзи, який усе життя працював для сім'ї, сталося так, що це питання стало головним. Одного разу, коли вранці він відчув, що перетворився на комаху, він побачив справжнє ставлення родини. Невже в цьому винне його перевтілення? Чи їхнє? Хіба не абсурдно звинувачувати хворого у тому, що він захворів? Але родина Грегора відсторонюється від нього, бо тепер він зайвий у їхньому житті, заважає їм жити респектабельним життям. Чи осуджує він близьких? Ні, скоріше розуміє, бо все ще має людське серце. Він, залишаючись самотнім, вибачає їхню відчуженість і поводиться людяніше, ніж його близькі. Абсурдність ситуації посилюється тим, що найнята служниця й та пристосовується до Грегора. Хай і брутальна вона, і нетактовна, але все ж допомагає Грегорові. А найбільше ранить його зрада сестри, яка, хоча спочатку й співчувала йому, не намагається навіть приховати відразу до нього. От чому Грегор почувається не тільки самотнім, але й не має надії на одужання. Абсурдно боротися за права людини комасі, особливо коли ти навіть в очах рідних комаха.
дай балы, еще я люблю сыр и читаю мангу