Київ славен не лише красою, а й історією: своїми неймовірними старовинними соборами, пам’ятками та церквами: Золоті ворота, Михайлівський Золотоверхий Собор, Софія Київська, Києво-Печерська Лавра, Андріївський собор вражають своєю красою та величчю.
Місто було засноване у 482 році. Цю дату називають «ювілейною», бо вона була встановлена у 1982 році. Цікавий історичний факт: якби не монголо-татарська навала у 1240 році, місто могло би бути найбільшим в Європі – за тих часів (11-12 століття) Київ був у 50 разів більший за Лондон та понад 10 разів – за Париж.
Объяснение:
Дифференциация племен Средней Азии в 7-4 вв. до н. э., соответствующая их образу жизни, преобладающим формам хозяйства, их взаимодействие. ... Поливное земледелие знаменовало собой новый шаг в развитии производства и создавало условия для значительного расширения и укрепления земледельческого хозяйства и земледельческой культуры. ... Время создания больших ирригационных систем является для Средней Азии и временем возникновения многочисленных больших поселений и некоторых крупных городских центров.
Объяснение:
З ліквідацією політичної автономії України наприкінці XVIII ст. царський уряд посилив колоніальний наступ на її землях, запровадив загальноімперську державно-політичну систему з її уніфікаційними методами управління.
Знищення російським царизмом наприкінці XVIII ст. української державності на Лівобережжі та Слобожанщині супроводжувалось русифікацією корінного населення. Цю колонізаторську політику стосовно українського народу російська влада здійснювала переважно ідеологічно-адміністративним шляхом.
Царські адміністратори витісняли українську мову з імперських установ і навчальних закладів усіх ланок освіти.
Для задоволення своїх потреб у грошах, які весь час зростали, поміщики посилювали панщину та скорочували селянські наділи, що призводило до розорення селянства і деградації поміщицьких господарств. Прогресуючий їх занепад виявився у зростанні заборгованості поміщиків державі, що становила у першій половині XIX ст. понад 83 млн. крб. Тому наприкінці 50-х років поміщиками було оформлено під заставу майже кожен четвертий маєток в Україні.
Основу промислового перевороту складав технічний переворот, суть якого полягала у заміні ручної праці машинною, широкому впровадженні у виробництво парових двигунів, удосконалених технологій. Відбувалося поступове витіснення кріпацької мануфактури капіталістичною фабрикою.
Динаміка розвитку промислової сфери цієї доби визначалась бурхливим зростанням кількості промислових підприємств, промисловим переворотом, впровадженням нової техніки та технології, підвищенням ролі вільнонайманої праці, виникненням нових галузей промисловості. Усі ці процеси й тенденції становлять суть і зміст двох суперечливих, але взаємопов'язаних суспільних явищ: кризи, занепаду, проте все ж певного домінування старих феодальних відносин та структур, які дедалі більше гальмували розвиток суспільства, і зародження, становлення та формування у межах феодалізму.