В охоте как правило одному охотится не желательно, поэтому люди охотились компаниями (соответственно давнм давно), как же это их могло оьъединять? ответ:
Раньше было мало людей и они охотились компаниями, это могли быть первые встречные люди.
Объединяет это их тем то что они все вместе обсуждают и разговаривают когда придумывают план, потом люди расходятся а другие идут делать одно задание с одним и более людей и выполняют его вместе
Кратче:
Это объединяет их тем то что они разговаривают, обсуждают и делают все вместе, тем самым становятся ближе друг к другу.
Второй вопрос:
Мог ли человек выжить без общества?
Лично моё мнение.
Я думаю что нет, потому что раньше все было очень сложно от слова совсем, одному сделать дело было почти не возможно, даже элементарно взять воду. Почему?
Потому что сейчас рядом животных естественно нету, а раньше всё окружало людей и животные и насекомые, которые мешали людям, один паучок мог укусить человека и все. Он или умер или не может сам себе (зависит от ситуации и человека)
Кратче:
Нет. Потому что раньше любое дело нельзя было сделать самому, рядом были животные и насекомые которые очень мешали людям.
В обществе делать все просто, поэтому один человек не мог бы выжить без общества
Объяснение:
Очень много написала, можешь из этого всего выбрать самое основное.
Так, я повністю погоджуюся з наведеною характеристикою оскільки, Пилип Орлик був людиною висококультурною, європейцем в повнім розумінні цього слова. Він належав до людей барокової доби, просякнутих глибокою релігійністю. Життя примушувало його до компромісів, але душа залишалася чесною і щирою, здатною до найбільших обмежень і самопосвяти.
Увагу Орлика займали і богословські проблеми. Він був глибоко віруючою людиною, в неділю й на свята ходив до церкви, відвідував і католицькі богослужіння. Цікавився основоположними принципами християнської релігії, вів пошук шляхів об'єднання церков, вільної сполуки православних і католиків. У щоденнику залишилися записи його дискусій із православними священиками й католицьким духовенством.
Орлик являв собою цілком новий тип патріота й інтелігента, який у неймовірно тяжких умовах еміграції не полишав думки про відновлення самостійності української держави. Найактивніший провідник мазепинської ідеї, він присвятив ціле своє життя створенню західноєвропейської коаліції, яка б до визволити Україну.
Вигнанець, гетьман-емігрант, з невеликою групою однодумців — А. Войнаровським (небожем І. Мазепи), полковником Д. Горленком, генеральним писарем І. Максимовичем, генеральним суддею К. Довгополим, генеральними осавулами Г. Герциком та Ф. Мировичем — робив одчайдушні спроби умовити уряди Швеції, Німеччини, Польщі, Франції, Туреччини на спільну боротьбу з царем.
Орлик активно листувався з монархами та іншими високими зверхниками цих держав, порушував українську проблему на різних приватних та офіційних зустрічах. Він намагався скористатися будь-якою можливістю, щоб зацікавити європейські держави вирішенням долі України. Ніхто більше за Пилипа Орлика не зробив у той час, аби українське питання стало часткою загальноєвропейської політики першої половини ХVIII століття.
Объяснение:
У 1928 р. неп було підкинуто, розпочалася радянська модернізація, що тривала близько 30 років. Її основними завдання були індустріалізація, колективізація сільською господарства і “культурна революція” (виховання радянської людини). Для здійснення цих завдань влада ухвалювала пятирічні плани розвитку народного господарства. План першої п’ятирічки був затверджений у 1929 р., але її часові рамки відносять до 1928 -1932, а другої до 1932 -1937 рр.
Причини форсованої індустріалізації. У 1929 р. було вирішено перейти до форсованої індустріалізації, тобто прискореного створення великої промисловості «за всяку ціну»;
Объяснение:да человек могу видеть без сообщества