1.У самій січв жили,винятково,неодружені козаки. Запорозька Січ була обведена високими валами з частоколом і зрубами, на які ставилися гармати. Між валами була широка площа, на краю якої стояли курені — казарми, де мешкали запорожці. Козацька залога на Січі, що звалася також кошем, нараховувала кілька тисяч (іноді її чисельність доходила до 10 тис.) озброєних козаків. На площі містилася церква, будинки старшини, школа, господарські та військові споруди. На Січі не було ні феодальної власності на землю, ні кріпосництва. На Запоріжжі панував не феодальний примус, а принцип найму. Панівну верству Запорозької Січі становили не феодали як привілейований стан, а власники рибних промислів, багаті скотарі й торговці, а пізніше, в міру розвитку землеробства та інших галузей господарства — власники великих зимівників, водяних млинів, чумацьких валок тощо.
2. Січовики продавали тут продукти своєї праці — рибальства і мисливства, а козаки-запорожці брали участь в бойових походах.
3. Тому що він заснував першу січ у дикому полі і розвив українське козацтво.
1. Обеспечение безопасности границ посредством борьбы с кочевыми племенами (хазары, печенеги, половцы);
2. Укрепление единства государства путём подчинения восточнославянских племён под властью киевского князя и ликвидации многочисленных языческих верований за счёт принятия Владимиром Святославичем христианства;
3. Укрепление международного положения Киевской Руси: заключение мирных договоров с Византией развитию торговых отношений; принятие христианства поставило Русь в один ряд с другими христианскими государствами.