Львів у 1914-1915 роках
14 серпня 1914 року
.: «...щоби всі, без огляду на народність і віроісповіданє, пішли в поле бою з оружєм в руці»Часописи повідомляли про «дві нових війни»:. Австро-Угорщині оголосили війну Велика Британія і Франція, а отже, військовий конфлікт все далі перетворювався у «війну всіх проти всіх»...
«Осторога для візників і шоферів. Президия намісництва звернула ся специяльним обіжником до староств і дирекций поліциї в справі уреґульованя руху на дорогах і улицях. Всяке тамованє комунікацийного руху, понайбільше-ж руху війска і автомобілів буде строго каране. Треба теж точно придержувати ся обовязку їздженя лівим боком дороги, та незадержувати ся на дорозі» («Діло», с. 7).
«Втручання в дії військових. Львівський маґістрат оголошує: “Множаться випадки, коли громадськість втручається в дії щодо заарештованих, і таким чином грубо перешкоджає службовій діяльності військової та поліцейської влади.
Однак оскільки відповідно до запроваджених військових трибуналів втручання в діяльність представників військової або поліцейської влади повинно бути суворо покараним, звертається увага шановної громадськості, щоб вона утримувалася від будь-якого втручання. Маґістрат звертає увагу на згадане розпорядження ц. і к. Командування фортеці у Львові від 11 серпня 1914 з метою уникнення суворих наслідків втручання у службову діяльність. 12 серпня 1914. Маґістрат королівського стол. міста Львова.
Нойманн”» («Kurjer Lwowski», s. 3).
«З міського театру. На вчорашніх зборах усього персоналу міського театру вирішено, у зв’язку з тим, що більша частина персоналу залишилася без засобів до існування, а контракти у випадку війни звільняють директора від виплати платні, розпочати вистави в суботу, 15 ц. м. – П. Геллер засвідчив, що виплатить усьому персоналу третину місячної платні, бажаючи тим самим уможливити початок цих вистав і утримання всього персоналу.
Ці вистави відбуватимуться на спільну користь акторів під керівництвом п. Геллера і вибраного зборами комітету пп. Фельдмана, В. Яворського і А. Оконського.
Всі актори без винятку з вірою в майбутнє приступають до роботи, яку мусять робити, тому що отримати будь-яку сторонню до зараз надзвичайно складно» («Kurjer Lwowski południowy», s. 3).
«Ціни ліків. Відповідно до ухвали Кола львівських аптекарів вирішено, незважаючи на повідомлення фармацевтичних фірм і хімічних фабрик про підвищення цін для аптек на 15 відс., не підвищувати у львівських аптеках цін, які були чинними досі» («Kurjer Lwowski południowy», s. 4).
«Про настрій, який панує в нашому місті, може свідчити той факт, про який повідомляють наші безпосередні свідки. Коли вчора вулицею Городоцькою рухалася колона фургонів, який пан, навантажений коробками папірос, кидав їх до кожного возу, який його минав, а торговка фруктами, стара єврейка, брала зі свого возика яблука і повними жменями подавала їх солдатам, які поспішали на поле битви» («Gazeta Lwowska», s. 4).
«Голос ректора львівського університету. Ректор львівського університету, Станіслав Стажинський, видав до академичної молодежи і суспільности зазив, щоби всі, без огляду на народність і віроісповіданє, пішли в поле бою з оружєм в руці, а також ті, яким брак здоровля на се не позволяє, нехай заступлять в праці в нутрі краю тих, що пішли під оружє. Отвирає ся отже велике поле до праці, на якім передвести повинні ті, яких красить академічне образованє» («Нове Слово», с. 3).
«З львівського університету. На дошці сенатських оголошень і біля входу до головного корпусу, як і у всіх університетських інститутах, від учора видніється відозва Сенату і професорів університету до молоді, викликана теперішніми політичними подіями і вже відома читачам нашого часопису. – Академічне керівництво передало головний університетський корпус та корпуси інститутів у розпорядження крайового Товариства Червоного Хреста, для санітарних і шпитальних цілей, резервуючи собі лише приміщення, необхідні для розміщення канцелярії, колекцій і музеїв. Професори, які працюють директорами університетських клінік, також запропонували цьому Товариству свої клініки разом зі своїми послугами. Сенат попросив в уряду дозволу відкрити клініки, незважаючи на канікули.
Докторських промоцій у львівському університеті протягом поточного року відбулося 246, зокрема: на теологічному факультеті 1, на факультеті права і політичних наук 175, на медичному факультеті 47, на філософському факультеті 23. Крім цього, двох кандидатів, які вже закінчили необхідну роботу і готувалися до промоції перед канікулами, в останню мить відклали на потім» («Gazeta Wieczorna», s. 6).
«Смертельний наїзд. На вул. Клепарівській, біля будинку № 28, вчора після полудня візник з броваря, Ян Шафранський, наїхав на 6-річного Юзефа Мончку, сина сторожа будинку. Нещасний хлопець був так сильно покалічений, що незабаром помер. Його тіло доставлено до Закладу судової медицини. Необережного візника заарештувала поліція» («Gazeta Lwowska», s. 5).
Эрнан (или Эрнандо) Кортес
Объяснение:
родился в 1485 году в небогатой семье испанского идальго. Юноша вел довольно разгульный и праздный образ жизни, ведомый жаждой путешествий и воинской славы. Мечтая пройти путь Колумба, совсем недавно совершившего первое плавание к берегам Антильских островов, Кортес в 1504 году прибывает на Гаити, где обзаводится небольшим имением. Спустя 7 лет, чтобы поправить свое материальное положение, он отправляется на завоевание Кубы, во время которого прославился не только как словоохотливый рассказчик увлекательных историй, но и как жестокий колонизатор, подавлявший малейшую попытку к сопротивлению островитян-индейцев. Захватив остров, Кортес получил в собственность немало земель и золотые прииски. Вскоре он сумел обзавестись солидным состоянием, которое досталось ему ценой «бог знает, скольких жизней индейцев», как писал испанский летописец XVI века.
1)Впервые стихотворение «Ты, Кубань?ли, наша Родина» было опубликовано 12 июля 1915 г. в «Кубанском казачьем вестнике» № 28. Стихотворение также было напечатано вместе с другими стихами автора под заглавием «Плач кубанских казаков» в книге, изданной в Тифлисе в конце 1915 г. Михаил Петрович Колотилин.
2)Это было в декабре 1914-ого года в селе Меджиргент - император награждал казаков 6-ого Кубанского пластунского батальона Георгиевскими крестами.
4) Екатеринодарская школа прапорщиков. Открыта на основании «Временного положения об Екатеринодарской школе подготовки прапорщиков казачьих войск» от 17 декабря 1915 года. К занятиям приступили в феврале 1916 года. Первый выпуск состоялся 6 августа 1916 года. В полки и батальоны было выпущено 183 офицера. С 11 октября 1919 года Кубанское военное училище (бывшая Екатеринодарская школа прапорщиков) стало называться «Кубанское генерала М.В. Алексеева военное училище».
5)А.А. Брусилов. В 1916 -1917 году хутор Новоалексеевский Лабинского отдела чуть не стал станицей Брусиловской, таким образом его жители хотели увековечить имя генерал-адъютанта Алексея Алексеевича Брусилова, однако, из-за военного времени был запрет на переименования, за исключением случаев переименования в честь лиц императорской фамилии .
6)Речь идет о Кавказском миссионерском Никольском монастыре, который расположен у реки Кубань близь станицы Кавказской.
7)К началу Первой мировой войны существовало одиннадцать казачьих войск:
Донское казачье войско, старшинство — 1570 (Ростовская, Волгоградская, Калмыкия, Луганская, Донецкая)
Оренбургское казачье войско, 1574 (Оренбургская, Челябинская, Курганская в России, Кустанайская в Казахстане)
Терское казачье войско, 1577 (Ставропольский, Кабардино-Балкария, С. Осетия, Чечня, Дагестан)
Сибирское казачье войско, 1582 (Омская, Курганская, Алтайский край, Северо-Казахстанская, Акмолинская, Кокчетавская, Павлодарская, Семипалатинская, Восточно-Казахстанская)
Уральское казачье войско, 1591 (до 1775 — Яицкое) (Уральская, бывшая Гурьевская в Казахстане, Оренбургская (Илекский, Ташлинский, Первомайский районы) в России)
Забайкальское казачье войско, 1655 (Забайкальский, Бурятия)
Кубанское казачье войско, 1696 (Краснодарский, Адыгея, Ставропольский, Карачаево-Черкесия)
Астраханское казачье войско, 1750 (Астраханская, Волгоградская, Саратовская)
Семиреченское казачье войско, 1852 (Алматинская, Чимкентская)
Амурское казачье войско, 1855 (Амурская, Хабаровский)
Уссурийское казачье войско, 1865 (Приморский, Хабаровский)
Кубанские -украинцы, а все остальные казаки -русские.
8) В первые дни войны было отправлено от казаков 37 конных полков, 24 пластунских батальона, 6 конно-артиллерийских батарей.
9)В этой битве 3-я сотня есаула Труфанова ударила во фланг наступающим австрийским эскадронам, опрокинула их и остановила атаку австрийских войск.
10)качёв В.М.
Ткачёв Вячеслав Матвеевич (1885-1965) Генерал-майор авиации, выдающийся военный лётчик, Георгиевский кавалер.
Родился 24 cентября (6 октября) 1885 года в станице Келермесской Майкопского отдела Кубанской области (нынешняя Адыгея) в семье войскового старшины. Дед Василий отличился в 1829 году при взятии турецкой крепости Анапа и был удостоен личного дворянства. Отец, Матвей Васильевич, в Крымскую войну 1853—1856 получил орден Св. Георгия 4 класса и дослужился до звания войскового старшины
12)Это был 6-ой Кубанский пластунский батальон, имя Императорского Величества им дали за Сарыкамышскую операцию.
13)Это была Трапезундская операция в 1916-ом году - захват крупного и важного порта Трапезунд (теперь он называется Трабзон).
14)В 2010-ом году на Свято-Покровском храме в станица Келермесской была установлена мемориальная доска казаку Вячеславу Ткачеву. Затем, в 2011-ом в станице Новосвободной была поставлена мемориальная доска генералу Константину Глухову.
А в 2014-ом году в Адыгее 5-ое сентября стало Днем памяти о боевом содружестве горцев Адыгеи и казаков Кубани в годы Первой мировой войны
на 3 и 11 вопрос ответа к сожалению,не знаю
хз ха736кгкррк
леоеоеоарршеш