ответ:Македонский царь Александр Великий вторгся в Азию через пролив Геллеспонт весной 334 до н. э.[источник не указан 722 дня] После разгрома персидских сатрапов вскоре после сражения на реке Граник он овладел всей Малой Азией, а затем год спустя в битве при Иссе нанёс сокрушительное поражение войску во главе с персидским царём Дарием III. Дарий бегством вглубь своей обширной империи, и пока он собирал новую армию из подвластных ему народов, Александр захватил Финикию, Сирию и Египет. Александр не мог преследовать Дария, пока сильный флот персов представлял угрозу в Средиземном море, а многие города оставались союзниками или вассалами Дария. Сам персидский царь, похоже, не стремился как можно скорее отвоевать свои владения, а взял на вооружение скифскую стратегию — заманить неприятеля вглубь враждебной территории, измотать и добить. Предложения о мире и разделе империи, которые Дарий посылал Александру, свидетельствовали о неуверенности персидского царя в собственных силах. Но Александр не соглашался: ему было мало половины империи.
Объяснение:
Послаблення обороноздатності Русі призвело до того, що в XIV-XV ст. південні та західні руські землі опиняються в складі Литовського князівства та Польського королівства, а Північно-Східна та Новгородська землі залишаються під владою Орди. Внаслідок цього землі, що колись входили до складу Київської Русі, потрапили під вплив різних держав та культурних традицій, які суттєво змінили характер та динаміку їх суспільного розвитку.
Етнічна диференціація східного слов'янства поглиблюється, і дедалі активніше починають формуватися українська, білоруська та російська народності.
Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, помітно вплинувши на етнічні процеси, якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали свій відбиток на Східну Європу, глибинно, на багато віків уперед, відкоригували її історію