Ві́льні мисте́цтва (лат. artēs līberālēs) — термін, який спочатку означав навчальні дисципліни, спрямовані на надання загальних знань та інтелектуальних вмінь, на відміну від спеціальних професійних навичок.
Межі, охоплювані вільними мистецтвами, змінювались разом із суспільством. Спочатку стосуючись переважно античності, із розвитком науки в епоху тництва, вони включили її.
В історії освіти, сім вільних мистецтв складались з двох груп дисциплін — тривіума та квадривіума, які викладалися на додаток до теології, канонічного права та медицини[1]. Тривіум включав граматику, риторику й діалектику (логіку); квадривіум — арифметику, геометрію, астрономію й музику.
У сучасних коледжах та університетах термін «вільні мистецтва» означає неспеціальну, непрофесійну освіту, до якої належать: вивчення літератури, мов, філософії, історії, математики, а також науки як основи загальної освіти
Частые набеги татар требовали строительства новых укреплений. Московский царь Иван IV в 1565 году осмотрел военные укрепления, или, как их называли, «засечную черту» , вдоль южных рубежей Московского государства. В летописи об этом событии говорится: «...апреля в тот же день царь и великий князь ездил в объезд в Козельск, Белев, Болхов и иные украинные места от Крымские украины... » Во время этой поездки он выбрал место для строительства новой крепости. Таким пунктом оказалось место впадения реки Орлик в Оку. Здесь скрещивались сухопутные и речные торговые пути. По преданию, Иван IV, увидя, что с высокого дуба, росшего на этом месте, взлетел орел, предложил назвать новую крепость Орлом. Об этом событии в летописи под 1566 годом записано следующее: «Того же лета повелением государя царя и великого князя Ивана Васильевича всея Руси поставлен быть город на поле на реке Орлел».
Объяснение:
Ві́льні мисте́цтва (лат. artēs līberālēs) — термін, який спочатку означав навчальні дисципліни, спрямовані на надання загальних знань та інтелектуальних вмінь, на відміну від спеціальних професійних навичок.
Межі, охоплювані вільними мистецтвами, змінювались разом із суспільством. Спочатку стосуючись переважно античності, із розвитком науки в епоху тництва, вони включили її.
В історії освіти, сім вільних мистецтв складались з двох груп дисциплін — тривіума та квадривіума, які викладалися на додаток до теології, канонічного права та медицини[1]. Тривіум включав граматику, риторику й діалектику (логіку); квадривіум — арифметику, геометрію, астрономію й музику.
У сучасних коледжах та університетах термін «вільні мистецтва» означає неспеціальну, непрофесійну освіту, до якої належать: вивчення літератури, мов, філософії, історії, математики, а також науки як основи загальної освіти