Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVI століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.
1) Некоторые книги, например, автор Лео Таксиль, прочитав которые, люди не становятся лучше. Большая масса начинает думать, что обманывать можно всем, раз так "поступают" (по запрещенным книгам) святые и уважаемые люди. Библия тоже была запрещена. Очень много персонажей в Библии имеют неприглядную биографию. Например, Роав - блудница, Исаак - хитрец, который купил у старшего брата первородство за чечевичную похлебку.
2) Толпа не критична и воспринимает многое на веру, не имея возможности проверить то, что написано в книгах. Люди не стараются найти верные ответы, а читают уже "готовые решения".
3) Некоторые книги прямо клеветали на людей. Вольтер вообще был вольнодумцем и еретиком. Гностические учения наносили непоправимый ущерб государствам, и экономике, и папству. Например, секты вальденсов, катаров и альбигойцев. Секты формировались на базе каких-то учений, которые были записаны в сомнительных книгах. Сейчас это секты сайентологов (учение Рона Хаббарда), Луизы Хей, Нью Эйдж и тому подобное.
Можно провести аналогию. Марксизм, дарвинизм и фрейдизм церковь справедливо называет лжеучениями. Идеи марскизма и дарвинизма с успехом использовали большевики, чтобы одурачить народ. Революция в целом была отрицательным фактом в жизни России и других стран. Человечество не стало лучше жить после пройденных революций. Результаты революции: хаос, разруха, безработица, разгул преступности и вседозволенности. Тому сейчас примеры бархатных, оранжевых, цветочных революций. Реформация - та же революция, спонсированная предками революционеров. У нас это были декабристы. Так что папа не так уж был неправ.
Получив доступ к государственной власти, крупная промышленная Буржуазия, с целью укрепления своего экономического господства провела ряд мер, которые привели к страху рабочих. В 1834 году парламент принял новый закон о бедняках, который лишал безработных и бедняков права на общественную Отныне, получать такую было обусловлено пребыванием в Работном доме, где обитателей загружали непосильной и непроизводительной работой, тюремной дисциплиной, морили голодом. Это было сделано для того, чтобы заставить безработных наниматься за гроши.
Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVI століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.