ответ:
ягужинський (ягушінскій) павло іванович [1683 - 6 (17) .4.1736, петербург], російський державний діяч і дипломат, сподвижник петра i, граф (з 1731). син органіста, вихідця з литви. з 1701 служив в гвардії, складався за петра i, виконував дипломатичні доручення. у 1719 учасник аландські конгресу, в 1720-21 посланник у відні. у 1722-26 і 1730-31 генерал-прокурор сенату, боровся з казнокрадством та іншими посадовими злочинами. у 1726- 1727 повноважний міністра при польському сеймі в гродно. у 1730 брав участь у змові «верховников», проте пізніше сповістив про нього імператрицю анну іванівну і дав їй раду відректися від «кондицій», що обмежували її владу. у 1731-34 посол в берліні, з 1735 кабінет-міністр.
реформу владимир начал сразу после того, как занял престол в киеве: она была необходима для решения внутренних и внешних политических молодого князя. в первую очередь, необходимо было отстоять суверенитет и независимость руси от христианской византии, а также укрепить положения владимира как великого князя.
главным божеством в новом пантеоне стал перун — божество грома и войны. соответственно на земле, по подобию с высшим миром, военачальник становился самым главным во всей державе. более того, реформа отодвигала на второй план наемников-варягов, которые частично были христианами или исповедовали скандинавское язычество. до принятия реформы скандинавы в достаточной степени влияли на внутреннюю политику руси, а это владимира не устраивало.
в отличие от всех прочих конфессий (ислама, иудаизма и христианства), язычество в тот момент имело поддержку среди широких слоев населения.