1)Хун Сюцюань
2)повстанці, учасники селянської антифеодальної війни в Китаї 1850-1864 рр. проти династії Цін.
3) Сегунат змушений був відмовитися від політики самоізоляції, встановити дипломатичні відносини з країною, відкрити для вільної торгівлі та відвідування порти Сімода і Хако-дате.
4) "реставрація Мейдзі"
5) з режимом Імператора
6)Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян.
Носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним.
7)будь-якими засобами припинити напади на іноземних місіонерів, розправи з китайцями - послідовниками християнського вчення, знищення християнських храмів, залізниць, телеграфних ліній
8)Засновано нову державу, з обранням імператором Хун Сюцюаня. Землю забирали в поміщиків і розподіляли за кількістю їдоків. Зменшення податків з селян і орендної плати, скасовано боргові зобов'язання бідняків, а багатіїв обкладено даниною. Проголошення рівності чоловіків та жінок. Скасовано катування. Запровадження відкритого суду
Объяснение:
В Отраре (Фарабе) находился один из монетных дворов династии Караханидов[1]. В начале XIII века город Отрар вошел в состав государства Хорезм. Есть вероятность, что Отрар был центром Фараба, на медных дирхемах хорезмшаха Ала ад-Дин Мухаммеда, изготовленных в Отраре в 1210-11 г. стоит «Фараб», а в его же чекане 1216—1218 гг. — «Отрар», перед которым помещено слово балад (означает «город», а также «страна, область»).[2]
В двухсоттысячном Отраре, выросшем на том месте, где река Арысь сливалась с Сырдарьей, обосновались ученые, мудрецы, искусные музыканты, предсказатели, ювелиры. В городе было большое медресе, базар, мастерская-кузница, гурт-хана (место, где распивали вина), баня, мечети, лавки, магазины.[3] Во время монгольского нашествия городом правил Каир-хан, дядя хорезмшаха по материнской линии.
По историческим данным, после того, как здесь были казнены послы Чингисхана, в 1219 году город был осажден монгольскими войсками под руководством сыновей Чингисхана. Осада продолжалась 6 месяцев. В городе начался голод и недовольство отказом идти на переговоры с монголами, однажды ночью кто-то из жителей города открыл ворота монголам. Захватившие после этого город монголы уничтожили значительную часть населения, оставшуюся забрали в рабство, сам город был сожжён и уничтожен. Предателя по имени Караджа, открывшего городские ворота, казнил лично Джучи.
В XV веке город был отстроен заново. В январе 1405 года в Отраре в начале своего похода на Китай умер Тамерлан. В период 1465 по 1718 годы — один из городов Казахского ханства. Был в числе разрушенных в 1723-1727 гг. джунгарами городов. В начале XIX века был окончательно заброшен.
Отрар — родина многих учёных, отсюда вышли выдающийся средневековый математик и философ Аль-Фараби, астроном и математик Аббас Жаухари[4] (совместно с Аль-Хорезми принимал участие в составлении астрономических таблиц), лингвист и географ Исхак Аль-Фараби[4]. В Отраре жил и проповедовал известный суфист Арыстан-Баб, неподалёку от городища расположен мавзолей Арыстан-Баба(Арслан-Баб)
нет
Объяснение:
потому-что он родился после проведения этой битвы