Олександр Македонський ( 356 — 324 роки до н.е.) — македонський цар, великий полководець, засновник Македонської імперії, більш відомий на заході як Олександр Великий. Народився Олександр Македонський восени 356 року до н. е. в столиці Древньої Македонії — місті Пелла. З самого дитинства в біографії Македонського проходило навчання політиці, дипломатії, військовій майстерності. Він навчався у кращих умів того часу — Лисимаха, Аристотеля. Захоплювався філософією, літературою. Уже в 16 — річному віці приміряв на себе роль царя, а пізніше — полководця. Після вбивства царя Македонії в 336 році до н. е. Олександр був проголошений правителем. Першими діями Македонського на такому високому державному посту стали скасування податків, розправа з ворогами батька, підтвердження союзу з Грецією. Після придушення повстання в Греції Олександр Македонський почав обмірковувати війну з Персією. Потім, якщо розглядати коротку біографію Олександра Македонського, пішли військові дії в союзі з греками, франкійцями проти персів. У битві поблизу Трої багато поселень відкрили свої ворота великому полководцеві. Незабаром йому підкорилася майже вся Мала Азія, а потім Єгипет. Там Македонський заснував Олександрію. У 331 році до н. е. сталася наступна найважливіша битва з персами при Гавгамелах, в ході якої перси були розгромлені. Олександр підкорив Вавилон, Сузу, Персеполь. У 329 році до н. е., коли цар Дарій був убитий, Олександр став правителем Перської імперії. Ставши царем Азії, піддавався неодноразовим змовам. У 329-327 роках до н. е. воював в Середній Азії — Согдеане, Бактриї. Олександр в ті роки здобув перемогу над скіфами, одружився на бактрийскою княжною Роксан і вирушив у похід в Індію. Додому полководець повернувся лише влітку 325 року до н.е. Період воєн закінчився, цар зайнявся управлінням підкорених земель. Він провів кілька реформ, в основному військових. З лютого 323 року до н. е. Олександр зупинився в Вавилоні і почав планувати нові військові походи на арабські племена, а далі — на Карфаген. Він збирав війська, готував флот і будував канали. Але за кілька днів до походу Олександр захворів, а 10 червня 323 року до н. е. помер у Вавилоні від сильної лихоманки. Істориками досі не встановлена точна причина смерті великого полководця. Деякі вважають його смерть природною, інші висувають версії про малярії або рак, треті — про отруєння медичним препаратом. Після смерті Олександра його велика імперія розпалася, почалися війни за владу серед його полководців
Эпоха Ивана Грозного традиционно представляется как темная страница в нашей истории. И немудрено, ведь первый русский царь, судя по всему, обладал расстроенной психикой. Ни одна из августейших особ России не шла в сравнение с ним по садизму и феноменальной подозрительности.
Иван родился в семье великого князя Московского Василия III (Рюриковича) и литовской княжны Елены Глинской в 1530 году, но уже в 1533 году Иван потерял отца, а в 1538 году умерла и мать. После смерти отца маленький Иван IV был свидетелем ожесточенной борьбы между боярскими кланами Вельских и Шуйских, что стало причиной подозрительной мнительности царя и недоверия к боярам.
В 1547 году Иван принимает решение венчаться на царство, что существенно повышало статус московского правителя до титула императора или хана.
С одной стороны, Иван IV провёл целый ряд прогрессивных реформ, укрепил государственное единство и сделал многое для развития местного самоуправления. При нём территория Русского царства увеличилась почти вдвое, вырос уровень защищённости его южных и восточных границ.
При этом Ивана Грозного обвиняют в неоправданной жестокости по отношению к подданным, в репрессиях, поражении в Ливонской войне и провоцировании социально-экономического кризиса, в результате которого страна погрузилась в "Смутное время."
Ивана Васильевича в наши дни критикуют за поражение в Ливонской войне. Однако в историографии существует мнение, что эту войну следует рассматривать как комплекс разных кампаний, в большинстве из которых Москва изначально одерживала победы.
1.Освобождение дворян от налогов короля, отмена обязанность купцов покупать разрешение на ведение торговли, подчинение церкви парламенту, конфискация земли короля, и его сторонников
Крестьяне землю не получили, их повинности сохранились в пользу землевладельцев.
2.подорвала абсолютную королевскую власть, толчок в истории капитализма, дворяне и буржузия сохранили отношения.