Объяснение:
Гай Юлій Цезар давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул, диктатор, великий понтифік. Один із найвидатніших полководців античності. Докорінно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи.
Мріяв стати повноправним правителем.
Хотів,щоб не було бідних або багатих. Хотів щоб в і мали рівні права.
Гай Юлій Цезар народився в стародавній патриціанській родині Юліїв. У V—IV століттях до н. е. Юлії відігравали значну роль у житті Риму. З представників сімейства вийшли, зокрема, один диктатор, один магістр кінноти (заступник диктатора) і один член колегії децемвірів, які розробили закони Десяти таблиць — початковий варіант знаменитих законів Дванадцяти таблиць.
Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом.
Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором.
Английские феодалы начали превращать свои пашни в пастбища для овец. Таким образом в Англии произошел аграрный переворот. Лендлорды присваивали общинные земли, луга и пастбища, сгоняли крестьян с земли. Этот процесс получил название обезземеливания крестьян. Отнятые у крестьян земли огораживались частоколом, чтобы крестьяне не имели к ним доступа.
С середины XVI в. огораживание земель происходило не только для пастбищ, но и для производства сельскохозяйственных продуктов в целом, на которые в связи с развитием промышленности сильно возрос спрос.
В XVII в. правительство Англии молчаливо признавало огораживание, а после революции 1688 г. под влиянием буржуазии и обуржуазившихся помещиков оно даже поощряло его — акты об огораживании проходили через парламент.
В XVIII в. 75% земель были превращены в пастбища.
Непосредственным результатом аграрного переворота было ускорение развития капитализма в деревне, рост производительных сил сельского хозяйства. Шел процесс перехода от трехпольной системы земледелия на плодосменную, на использование удобрений и более совершенных сельскохозяйственных машин, передовых методов в животноводстве. В результате повысилась производительность сельскохозяйственного труда и увеличилось производство продукции. Возникло капиталистическое фермерство. Обогатившееся, обуржуазившееся дворянство, торговцы становились крупными фермерами. Мелкие свободные земледельцы исчезли. Были ликвидированы последние остатки общинной собственности, созданы необходимые резервы рабочей силы для развивающейся крупной промышленности.
