Революція 1905—1907 в Україні — перша загальнонародна демократична революція, котру традиційно називають першою російською революцією; найбільш активними її учасниками на території українських земель стали проросійськи налаштовані політичні сили. Політичними факторами стали:
архаїчність державного управління у формі самодержавства;
недоліки державної «бюрократичної машини»;
поглиблення «кризи еліт»;
відсутність політичних свобод для підданих імперії.
Економічними чинниками революції були:
наявність залишків кріпосництва на селі;
необхідність зміни форм селянського землекористування;
економічна криза 1900–03 та ін.
Причинами соціально-психологічного характеру стали:
посилення протистояння між працею і капіталом;
селянськими товарними і технологічно застарілими поміщицькими господарствами;
протиріччя між центром та окраїнами, державним централізмом та місцевим патріотизмом;
зростання національної самосвідомості окраїн і національних рухів, революційний романтизм, психологічне піднесення.
Важливим зовнішньополітичним чинником стала поразка імперії Романових в російсько-японській війні 1904—1905.
Объяснение:
в XVII веке, в его конце, походы джунгар на казахские земли возобновились, их цель была захват южных земель Казахстана, и завладение торговыми городами на Сыр-Дарье, а также территорией, по которой проходили важные караванные пути.
Казахская политическая система, которая де-факто несла собой структуру регионализма, была прекрасно при к решению внутриполитических проблем. После реформ ряда реформ межсословные разногласия редко выходили за рамки судебных разбирательств и никогда не доходили до вооруженного противостояния. Однако в XVIII веке резко изменилась внешнеполитическая ситуация, казахское же ханство, децентрализованное в результате реформ, оказалось не готовым к изменившимся внешним условиям.