Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання. (Це місто) дуже багате на іноземні товари, бо нема шляху більш звичного, як давня, давно прокладена і добре відома дорога, що веде з чорноморського порту, міста Кафи, через ворота Таврики, на Таванську переправу на Дніпрі, а звідти степом у (це місто); цією дорогою відправляють з Азії, Персії, Індії, Аравії і Сирії на північ у Московію, Псков, Новгород, Швецію і Данію всі східні товари, а саме: коштовні камені, шовк і шовкові тканини, ладан, пахощі, шафран, перець й інші прянощі. Цією дорогою часто їдуть іноземні купці; вони створюють загони, іноді в тисячу осіб, які називають караванами, і супроводять обози, що складаються з численних навантажених возів і нав’ючених верблюдів. Раніше такі каравани платили значне мито… при переправі через Борисфен у Тавані; там і до цього часу збереглась у цілості кам’яна будівля зі склепіннями, яку і наші, і татари, і греки називають Вітовтовою банею, і розповідають, що в ній жив колись митник Великого князівства Литовського, що збирав мито…
У непоказних київських хатах зустрічається не тільки достаток, але навіть величезна кількість плодів, овочів, меду, м’яса, риби… Мені самому доводилося бачити шовк, який обходився дешевше, ніж льон у Вільні, і перець, дешевший за сіль.
1) Про яке місто йдеться у спогадах сучасника?
2) Яку роль воно відігравало в міжнародній торгівлі в ХV—ХVІ ст.?
3) Який «звичний шлях» пригадує автор?
4) Із якими країнами українські землі були пов’язані торговельними шляхами?
5) Чому для перевезення товарів купці об’єднувалися в каравани? Що їм загрожувало?
6) Як наведене джерело відображає розвиток торгівлі в місті?
Появление учения Маркса и Энгельса совпало с ростом в ведущих странах Европы и Америки рабочего движения. Рабочие боролись за улучшение условий труда, повышение заработной платы. Главным средством борьбы стала забастовка (стачка) — прекращение работы с целью заставить владельцев предприятий выполнить требования работников. Постепенно многие рабочие стали понимать, что помимо экономических требований необходимо выдвигать и политические требования — добиваться равноправия с зажиточными слоями общества, права участвовать в выборах и т.д.
Постепенно в рабочем движении усиливалось влияние марксизма. В 1864 г. в Лондоне собрались представители рабочих организаций Англии, Франции, Германии, Ирландии, Италии, Польши и создали Международное товарищество рабочих (I Интернационал).
Утверждение, что «освобождение рабочего класса должно быть завоевано самим рабочим классом», содержавшееся в Уставе Интернационала, разработанном К. Марксом, разными рабочими организациями понималось по-разному. Так, члены английских профсоюзов (тред-юнионов), которые составляли подавляющее большинство в I Интернационале, думали только об улучшении положения рабочих. I Интернационал прекратил свое существование в 1876 г.
В конце 80-х гг. XIX в. социалистическое движение усилилось. Волна забастовок прокатилась по всем развитым странам, во многих из них появились социалистические (социал-демократические) партии. В 1889 г. в Париже собрался конгресс (съезд) с участием их представителей. Был создан II Интернационал.
Рабочие в большинстве стран были тогда политически бесправными — не участвовали в выборах, не имели профсоюзов. II Интернационал созданию всюду рабочих партий и организаций, вел борьбу за расширение прав рабочих. К концу XIX в. социалистическое движение стало значительной силой, многие люди на парламентских выборах голосовали за социалистов.
Самая сильная социал-демократическая партия Германии успешно полосу испытаний, связанных с принятым в стране законом против социалистов. Окрепла французская рабочая партия. Возникла социал-демократическая партия в Австро-Венгрии. В Англии выросло влияние социалистов в тред-юнионах