Ознайомтеся зі Статутом Кирило-Мефодіївського товариства (братства), що складається з Головних ідей та Головних правил (документи № 1 та 2). Визначте основні цілі товариства та можливі шляхи їх досягнення. Складіть на основі документів схему. Уривки зі Статуту Кирило-Мефодіївського братства
Перша частина:
«Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.
Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південнорусів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуру ганами (хорватами) і болгар.
Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.
Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.
Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.
Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен».
Друга частина:
«Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих святих.
Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.
У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.
Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів.
Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.
Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним.
Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього»
Я думаю,потому что судьи считали,что сорваться со старта раньше времени-нечестно ,а раньше не любили нечестность.
На олимпийских стадионах Древней Греции старт отмечался не линией и не ленточкой, как теперь, а мраморным порогом и канатом, натянутым между четырехугольными столбами. Атлеты (в каждом забеге участвовало от 3 до 6 человек) стояли у мраморного порога и, держась руками за канат, ждали, когда вестник- герольд зычным голосом (в рупор или без рупора) крикнет: «Марш!» И если, бывало, какой-либо атлет-торопыга сорвется со старта раньше времени, судьи тут же на месте секли несчастного розгами и, только проучив его таким безжалостным разрешали вторую попытку.