Десять лет греки осаждали Трою. Второе название города – Илион.
Объяснение:
Название Троя относится как к месту в легенде, так и к реальному археологическому месту. По легенде, Троя - город, который был осажден в течение 10 лет и в конечном счете завоеван греческой армией во главе с царем Агамемноном. Причиной этой «Троянской войны», согласно «Илиаде» Гомера, было похищение Елены, королевы из Спарты. Это похищение совершил Парис, сын короля Трои Приама. На протяжении «Илиады» боги постоянно вмешиваются в поддержку персонажей с обеих сторон конфликта.
Троя также относится к настоящему древнему городу, расположенному на северо-западном побережье Турции.
Город Троя появился как минимум 2700 лет назад, когда древние греки колонизировали западное побережье Малой Азии. В 19 веке эта идея снова привлекла внимание общественности, когда немецкий бизнесмен и ранний археолог Генрих Шлиманн провел серию раскопок в Хисарлике и обнаружил сокровища, которые, по его утверждению, принадлежали королю Приаму.
Считается, что Троянская война произошла в конце бронзового века. Это около или до 1200 г. до н.э. Это произошло примерно в то время, когда в Греции процветала цивилизация, которую мы называем микенской. Они строили большие дворцы и разработали систему письменности.
Справді, жити поруч із надпотужними й амбітними Сполученими Штатами Америки очевидно доволі непросто навіть для такої миролюбної і розважливої країни, якою є Канада.
Объяснение:
Відносини зі Сполученими Штатами завжди були в центрі уваги керівництва Канади. Для Оттави вони набули особливого значення на початку ХХ століття, коли розпочався процес поступової переорієнтації товарних і фінансових потоків Канади з Великої Британії на Сполучені Штати. Так, уже наприкінці 1920-х 68% імпорту Канади надходило зі США, а до США спрямовувалося 46% канадського експорту. В ті ж роки розпочалося активне проникнення американського капіталу в канадську економіку. Однак при цьому відносини двох країн не завжди складаються безхмарно й комфортно.
Свого часу Канада була стурбована тим, що американський капітал захопив панівне становище в канадській металообробці, машинобудуванні, гірничо- та нафтовидобувній галузях. Реагуючи на ситуацію, Оттава на початку 1970-х навіть створила Агентство з питань іноземних інвестицій (Foreign Investment Review Agency, FIRA), головним завданням якого став нагляд за відповідністю національним інтересам придбання іноземними інвесторами важливих канадських підприємств. Це в свою чергу викликало стурбованість Сполучених Штатів, які з огляду на нафтову кризу 1973 року гостро відреагували на таку ініціативу канадської сторони.
Внаслідок Кубинської кризи 1962 року Америка раптом усвідомила, що потужна радянська ракетна техніка залишила її невразливість у минулому. Тому свого часу неабиякого розголосу набуло розміщення на території Канади американських ядерних ракет "Бомарк", які під тиском суспільних настроїв і в результаті підписання Оттавою Договору про нерозповсюдження ядерної зброї були виведені з території країни 1972 року.
У ті ж роки постійно перебувала в центрі уваги канадсько-американських відносин і впливала на всі аспекти двостороннього співробітництва тема В'єтнамської війни. Громадська думка Канади засуджувала так звану доктрину Ніксона і масовані бомбардування, що спричиняли значні втрати серед мирного населення. Все це серйозно ускладнювало двосторонні відносини - аж до своєрідного бойкоту посольства Канади у Вашингтоні американськими посадовцями. Лише участь канадських представників у Міжнародній комісії з питань контролю над ситуацією у В'єтнамі до вирівняти ситуацію.
Вочевидь, тут варто згадати, що під час виступу у вашингтонському Національному прес-клубі 1969 року тодішній прем'єр Канади П'єр Трюдо (батько нинішнього голови уряду країни), образно змальовуючи двосторонні відносини, зазначив, що жити поруч зі США - це однаково, що бути в ліжку зі слоном: не має значення, наскільки він дружелюбний і терплячий, кожен його рух відчувається дуже добре. До речі, це визначення й нині залишається актуальним і його часто цитують канадські дослідники.