кіммерійці були корінним населенням Північного Причорномор'я; кіммерійці прийшли на територію сучасної України з Кавказу Малої Азії; кіммерійці належать до балтів.
час перебування на теренах УкраїниКіммерійці (9-7 ст. до н. е.)заняттяКімерійці займалися скотарством, певною мірою і землеробством. Панівне становище серед кімерійців посідали кінні воїни. Вони були озброєні луком, кинджалом, мечем, кам'яним або бронзовим молотком. Саме воїнів деякі дослідники вважали кімерійцями часів походів до Малої і Передньої Азії.соціальна структура кіммерійцівДержавний устрій та органи управління Кіммерії,Скіфії та Сарматії Найдавніші держави на території України виникли на початку І- го тисячоліття до н.е. Хоча деякі українські вчені (В. Паїк, Ю . Шилов та ін .), вважають, що значно раніше - ще в IV-V тисячоліттях до н.е., в особі держави трипільців - оріїв під назвою Оратанії (Артанії ). Однак переважна більшість учених все ж схиляється до думки , що першим державним утворенням на теренах України було Кіммерійське царство (Кіммерія ). Уперше згадується народ кіммерійці та їх держава в “Ілліаді” й “Одіссеї” Гомера (близько VIІI ст . до н.е.) і в “Історії” Геродота, а також під назвою “гімміра” в ассирійських клинописних текстах VIII ст . до н.е. Виходячи з того , що відомі від давньогрецьких авторів географічні назви , пов’язані з найменуванням ”кіммерійців” (Боспор Кіммерійський, Кіммерійські переправи , Кіммерійський вал, область Кіммерія , місто Кіммерія , Кіммерійське селище) локалізуються переважно в межах Керченського й Таманського півостровів , деякі вчені вважають, що Кіммерія знаходилась лише на цій території . Однак інші дослідники , посилаючись на Геродота, який вказує , що кіммерійці проживали там, де пізніше знаходилась Скіфія , тобто майже в межах сучасної України, та враховуючи роль, яку відіграли кіммерійці в історії стародавніх держав Малої і Передньої Азії (вторгнення кіммерійців у VIII-VII ст . до н.е. у Фрігію, сутички з Урарту, Ассирією, завоювання в середині VII ст . до н.е. Лідії ), вважають, що Кіммерією називався могутній союз пастушо-землеробських племен, які населяли не тільки Крим, а й степи Північного Причорномор’я , звідки їх у VII ст . до н.е. витіснили скіфи ПАМ'ЯТКИ КІММЕРІЙЦІВЯскраві зразки поховань кінних воїнів-кіммерійців походять із кургану Висока Могила біля с. Балки Запорізької області (серед супровідних речей знайдено чудові прикраси з дорогоцінних металів), а також з окремих курганів біля хутора Шированка Миколаївської області. З приходом кіммерійців у край розпочинається епоха заліза. Археологічні пам'ятки відомі біля сіл Василівка, Балки (наприклад, кургани Висока Могила, Мала Цимбалка та ін.). Кіммерійці знали чорну та кольорову металообробку, виготовляли ефективну зброю (далесяжний лук, стріли з бронзовими дволопатевими вістрями, залізні та стальні мечі завдовжки до 1 м, бойові булави), кінське спорядження. Їхню зброю починають використовувати інші народи.
1. Территориальное изменение границ в Европе и на Балканах, репарации с Германии, разделение Германии на оккупационные зоны, декларация об освобождённой Европе, подтверждение о вступлении СССР в войну против Японии на Дальнем востоке, создание ООН.
2. Решение германских проблем: демилитаризация, денацификация, демократизация. Репарации с Германии. Разделение торгового и военного флота Германии между союзниками. Передача Кенигсберга СССР. Создание списка главных преступников Германии. Решение Польского территориального вопроса. Заключение мирных договоров и вступление в ООН. Решение других территориальных проблем Европы. Подтверждение СССР вступления в войну против Японии.
Досі історики розходяться із приводу кількості візантійських походів, називаючи від 6-ти до 10—12-ти. Русь завжди була наступаючою стороною. Якщо на початку руси ставили собі за мету переважно здобуття військової здобичі, то пізніше однією з головних цілей походів стало забезпечення для руських купців доступу на ринки імперії та отримання максимальних привілеїв для них. Розбудовуючи державу на теренах Східної Європи, київські князі почали дбати про встановлення постійних дипломатичних стосунків із Константинополем, що підвищувало престиж Русі й відповідало її стратегічним інтересам на південному сході. Русь прагнула вивільнити від кочовиків, які часто ставали знаряддям зовнішньої політики Візантії, торгові шляхи, що вели до Криму, Приазов'я та Закавказзя. Досягаючи воєнними засобами значного чи часткового успіху, Київська Русь у подальшому охоче йшла на переговори з імперією, щоб забезпечити досягнуте дипломатичними угодами.
Объяснение: