Верховный Совет СССР 12 марта 1951 года принял закон о защите мира, по которому пропаганда войны объявлялась тягчайшим преступлением против человечества. 118 миллионов советских граждан, в том числе 4 миллиона человек в Казахстане подписалось под обращением о заключении Пакта мира между великими державами. В одностороннем порядке была сокращена численность советских Вооруженных сил на 1 млн 200 тыс. человек. Восстановлены дипломатические отношения с Японией. СССР выступил с рядом инициатив по решению германского вопроса. Осенью 1959 года состоялись переговоры глав правительств двух великих держав - СССР и США. Расширялись связи и Казахстана с зарубежными странами, особенно со странами Востока, придерживавшимися миролюбивой политики, - Индией, Индонезией, Бирмой, Непалом и КНР. Установление близких отношений между Казахстаном и Китаем играло положительную роль для казахского и уйгурского народов, крупные общины которых проживали в КНР. Между СССР и КНР расширился культурный и торговый обмен. Тысячи выпускников школ Китая получали высшее образование в СССР, в том числе и в вузах Казахстана. Немало студентов, аспирантов из СССР обучалось в Пекине.
Казахстан в этот период посещали многие делегации деятелей культуры и искусства, профсоюзных организаций из-за рубежа, например премьер-министр Индии Дж. Неру и ее президент С. Радхакришнан, другие главы государств. Возросший экономический потенциал позволил Казахстану во второй половине 1950-х годов вести более насыщенную внешнюю торговлю с зарубежными партнерами. Цветные металлы, металлургическое оборудование, продукция машиностроения и химической промышленности стали поставляться в Чехословакию, Румынию, Индию и другие страны. В свою очередь, Казахстан стал получать все больше промышленных товаров, преимущественно из социалистических стран. Постепенно стал налаживаться обмен делегациями и туристами. В 1955 году в Казахстане, например, побывало 185 делегаций, а в 1957 году - более 500 зарубежных делегаций из 23 стран мира.
Объяснение:
століття.
У 1848-1849 рр. у країнах Західної і Центральної Європи спалахнули нові буржуазні революції. Вони охопили Францію, Німеччину, багатонаціональну Австрійську імперію та італійські держави. Ніколи ще Європа не бачила такого розмаху народних виступів, подібного піднесення національно-визвольної боротьби поневолених народів. Хоча у різних країнах гострота боротьби та перебіг подій були не однаковими, для сучасників було цілком очевидно, що революція набула загальноєвропейського масштабу.
У цей час в Європі ще панували феодально-абсолютистські порядки, а соціальне гноблення тісно перепліталося з національним. Під час революції злилися воєдино боротьба різних верств проти феодально-абсолютистських установ, за демократизацію суспільного ладу, виступи робітників і повстання селян, національно-визвольна боротьба народів і могутній об’єднавчий рух у Німеччині та Італії.
Початок революційного вибуху прискорили неврожайні роки і голод 1845-1847 рр., економічна криза, що охопила в цей час відразу декілька країн.
Спалахнули відразу в декількох державах руху носили … характер
антифеодальний
національно-визвольний
Учасники виступів декларували вимоги
демократизації суспільного життя; в залежності від місцевих умов вони також Висували гасла
національного об’єднання (Німеччина, Італія)
виділення з існували держав (Угорщина).
Австрі́йська імпе́рія — державне утворення зі столицею у Відні, що об'єднувало спадкові володіння Габсбургів, які до цього не мали загальної назви. Існувало у 1804—1867 роках. В майбутньому - частина Австро-Угорщини