Хоча самураї після 1868 р перестали бути провідним станом Японії, дух самурайства не зник. Позбавлені колишніх прав і привілеїв нащадки вчорашніх самураїв культивували свої військові доблесті і виховували у відповідному дусі солдатів регулярної армії. Різниця була лише в тому, що якщо раніше дух і діяльність самураїв реалізовувалися всередині країни, в міжусобних війнах і феодальних сутичках, то тепер войовничість самураїв виявилася спрямованої на зовнішній світ, на сусідні з Японією країни і народи. Будівництво сильної армії і особливо флоту стало завданням номер один з перших же кроків нової японської адміністрації.
1. Чому розвиток капіталістичних відносин на початку ХХ ст. породив
революційну ситуацію в Україні?
Знищення російським царизмом наприкінці ХVІІІ ст. української державності на Лівобережжі і Слобожанщині супроводжувалось русифікацією корінного населення. Цю колонізаторську політику стосовно українського народу російська влада здійснювала переважно ідеологічно-адміністративним шляхом.
Царські адміністратори виганяли українську мову з імперських установ і навчальних закладів усіх ланок освіти. Переважна більшість українського панства одержала звання російських дворян (такими імперські власті визнали майже 25 тис. шляхетських родин колишньої Гетьманщини).
Усі верстви населення Росії зазнавали утисків, але особливо важкого економічного і політичного гніту зазнавав робітничий клас, у тому числі і в Україні. Робітники змушені були працювати по 12–13 годин на добу, одержуючи мізерну платню, нескінченні штрафи, жахливі житлові умови, каліцтво, захворювання. Світова економічна криза 1900–1903 рр. охопила і царську Росію , що привело до закриття чи розорення ряду заводів та фабрик, а отже зросло безробіття. Користуючись зростанням армії безробітних, капіталісти посилили експлуатацію, продовжили тривалість робочого дня, знизили зарплату. А це, в свою чергу, штовхнуло робітників до вияву непокори. У травні 1900 р. відбувся масовий політичний виступ харківських пролетарів. У 1901–1902 рр. політичні страйки і демонстрації пройшли вже у Києві, Катеринославі, Одесі. Закавказький страйк 1903 р. перекинувся на всі промислові центри України.
Наростав і селянський рух, особливо навесні 1902 р. у Полтавській та Харківській губерніях, де було розгромлено 105 поміщицьких економій. Уряд відповів жорстокими розправами. Що призвело до роволюційних ситуацій в Україні.
Объяснение: