Ще в XIV-XV ст., коли мусульманські та інші купці стали вести активну торгівлю індійськими товарами та товарами, що йшли транзитом через Індію, на узбережжі субконтиненту було побудовано безліч зручних морських портів. Великою кількістю цих портів серед інших славився Гуджарат, чиї купці налагодили регулярний контакт з країнами південних морів і, крім усього, сприяли поширенню там ісламу. Розширення морської торгівлі було одним з факторів, що визначили швидкі темпи розвитку Південної Індії. Саме в цей час з півдня Індії та через морські порти її, в тому числі і транзитом, з країн південних морів, стали проникати в Європу численні рідкісні екзотичні товари і прянощі, настільки високо цінувалися там. Не дивно, що слідом за цим у Європі склалося уявлення про казкових багатства Індії, про її незчисленні скарби, про «Індії чудес». Що зазіхнули на ці багатства напівзлиденні, але дуже енергійні та ініціативні, гнані жадобою наживи та керуючись азартом європейські купці й мореплавці стали організовувати одну за одною експедиції в Індію з метою відкрити цю багату країну для європейської торгівлі. В результаті однією з таких експедицій, як відомо, була відкрита і Америка. Багато інші досягали Індії.
Объяснение:
Ще в XIV-XV ст., коли мусульманські та інші купці стали вести активну торгівлю індійськими товарами та товарами, що йшли транзитом через Індію, на узбережжі субконтиненту було побудовано безліч зручних морських портів. Великою кількістю цих портів серед інших славився Гуджарат, чиї купці налагодили регулярний контакт з країнами південних морів і, крім усього, сприяли поширенню там ісламу. Розширення морської торгівлі було одним з факторів, що визначили швидкі темпи розвитку Південної Індії. Саме в цей час з півдня Індії та через морські порти її, в тому числі і транзитом, з країн південних морів, стали проникати в Європу численні рідкісні екзотичні товари і прянощі, настільки високо цінувалися там. Не дивно, що слідом за цим у Європі склалося уявлення про казкових багатства Індії, про її незчисленні скарби, про «Індії чудес». Що зазіхнули на ці багатства напівзлиденні, але дуже енергійні та ініціативні, гнані жадобою наживи та керуючись азартом європейські купці й мореплавці стали організовувати одну за одною експедиції в Індію з метою відкрити цю багату країну для європейської торгівлі. В результаті однією з таких експедицій, як відомо, була відкрита і Америка. Багато інші досягали Індії.
Объяснение:
Переход к начальной странице справочника Государство в Крыму в 1443-1783 годах. Выделилось из Золотой Орды. С 1475г. вассал Турции. Столица с нач. XVI века - г.Бахчисарай.
Крымские ханы совершали набеги на русские, украинские, молдавские и польские земли.
Ликвидировано в результате русско-турецких войн, территория присоединена к России в 1783 году.
ИСТОРИЯ КРЫМСКОГО ХАНСТВА
К северу и востоку от княжества Феодоро располагалось княжество Кырк-Орк ("Сорок крепостей") с центром в Чуфут-Кале (близ нынешнего г.Бахчисарая). В XIII веке оно было захвачено татарами и составило ядро Крымского улуса Золотой Орды.
Во время междоусобиц, сопровождавших борьбу крымских ханов за отделение от Золотой Орды, город-крепость Чуфут-Кале служила резиденцией хана. В 1443 году было образовано независимое Крымское ханство, столицей которого стал основанный в XV веке г.Бахчисарай. Основателем династии крымских ханов стал Хаджи-Гирей (?-1466). Наиболее известен сын Хаджи-Гирея - Менгли-Гирей (? — 1515), крымский хан с 1468. Союзник России в войне с ханом Большой Орды Ахматом (см. "Стояние на Угре"), вел войны с Польшей и Молдавией. В последние годы жизни совершал набеги на русские территории.
Вторжением турок в 1475 начинается последний период средневековой истории Крыма. Оно покончило с генуэзским владычеством на море, уничтожило княжество Феодоро, существенно ограничило независимость Крымского ханства.
В 1507 году произошел первый набег крымских татар на Москву. В дальнейшем походы крымских ханов на складывающееся Русское государство происходили в 1521-1522 годах (осада Москвы), в 1569 (на Астрахань и на Рязань).
Летом 1571 года состоялся поход всех крымских сил во главе с ханом Давлет-Гиреем на Москву. Царь Иван Грозный с корпусом опричников едва ускользнул от плена. Хан расположился у стен Москвы, поджег слободы. За несколько часов грандиозный пожар уничтожил город. Потери среди жителей были огромны. На обратном пути татары разграбили 30 городов и уездов, в рабство было уведено более 60 тыс. русских пленников.
Объяснение: