Приписны́е крестьяне — в России XVII — первой половине XIX века государственные, дворцовые и экономические крестьяне, вместо уплаты подушной подати работавшие на казённых или частных заводах и фабриках, то есть прикреплённые (приписанные) к ним. В конце XVII в. и особенно в XVIII в. правительство для поддержки крупной промышленности и обеспечения её дешёвой и постоянной рабочей силой широко практиковало приписку государственных крестьян к мануфактурам на Урале и в Сибири. Обычно приписные крестьяне прикреплялись к мануфактурам без определённого срока, то есть навечно.
Петр 1 сделал это
Так, бо тип її формування та складена структура сильно відрізнялась від інших європейських держав. Фактично, країна була «зшита» із великої кількості дрібних територій, які заселяли різні народи. Тому, особливістю цієї імперії є її багато національність. Саму «клаптиковість» Австро-Угорської імперії ми можемо прослідкувати розглядаючи карту тодішньої держави. Колишня Австро-Угорська імперія розтягнулась на значній частині Центральної Європи. Вона включала нинішню Австрію та Угорщину, а також Чехію, Словаччину, Словенію, Боснію, Хорватію та частини нинішньої Польщі, Румунії, Італії, України, Молдови, Сербії та Чорногорії.