Стратегическое значение Одессы было потеряно
Объяснение:
К этому моменту немецкие войска продвинулись слишком далеко в глубь. Уже шла битва за Москву, Манштейн перешёл в наступление на Крым, началась осада Севастополя. Было принято решение сберечь орудия и людские ресурсы для других стратегических направлений и для обороны Крыма. Главной ценностью Одессы была возможность контрнаступления в тыл врага, но с учётом продвижения линии фронта, об этом не шло и речи, а в случае потери Крым, Одесса могла оказаться почти полностью отрезаться от снабжения и штаба
Іран та Туреччина ідеально підходять для порівняльного аналізу, оскільки вони були одними з небагатьох мусульманських країн, які пережили епоху європейського імперіалізму як незалежні держави. Модернізація значною мірою була роботою корінних еліт в обох суспільствах. У міжвоєнний період національні еліти в Туреччині та Ірані усвідомлювали схожість між собою, і політика, що проводилася в одній країні, часто впливала на іншу. Мустафа Кемаль Ататюрк в Туреччині та Реза Шах Пахлаві в Ірані намагалися сприяти соціально-економічній модернізації у відповідних країнах, наслідуючи Захід. Хоча Ататюрк виправдовував авторитарне правління тимчасовим явищем, називаючи його періодом «опіки», після якого Туреччина здійснить перехід до повноцінної демократії, але, схоже, Реза Шах хвилювався з цього приводу. Після Другої світової війни політичні траєкторії двох країн розійшлися. Туреччина стала «військовою демократією», тоді як Іраном правили спочатку самодержавна монархія, а потім ісламська теократія. В останні роки, здається, Туреччина та Іран схожі і розхожі. З одного боку, ідеологічні основи військового кемалізму та ісламізму опіки, відповідно, все частіше обговорюються та ставляться під сумнів у кожній країні. Однак, поки Туреччина переживає процес демократизації та демілітаризації, теократія в Ірані перетворюється на більш мілітаризований режим, при цьому Революційні гвардії здійснюють посилений контроль як над економікою, так і за політикою.
Основні спільні риси розвитку:
1) Постійна відсіч потенційним претендентам, які зазіхали на їх територіальну цілісність та суверенітет;
2) Модернізаційні процеси, однак із різними результатами та наслідками;
3) Іран, вслід та за прикладом Туреччини проводить ряд реформ: судову, земельну та фінансову;
4) Адаптація елементів західного (про європейського зразка).
Відповідь:
Османська імперія, спробувавши завоювати Кавказ під час першої світової війни, зазнала невдачі. Виявилася неспроможною вона і зупинити наступ військ Антанти в Месопотамії, Палестині та Сирії. Тому 30 жовтня 1918 р. країна капітулювала, підписавши з державами Антанти Мудроське перемир'я, умови якого були досить несприятливі для неї. Переможці не тільки розчленували Османську імперію, захопивши її колишні арабські володіння, а й залишили за собою право окупувати будь-яку частину турецької території. Армія була демобілізована, а військові арсенали передавалися військам Антанти.
Пояснення:
ТАК!
1) Постійна відсіч потенційним претендентам, які зазіхали на їх територіальну цілісність та суверенітет;
2) Модернізаційні процеси, однак із різними результатами та наслідками;
3) Іран, вслід та за прикладом Туреччини проводить ряд реформ: судову, земельну та фінансову;
4) Адаптація елементів західного (про європейського зразка).
По поручению командования в Одессу прибыл член Военного совета Черноморского флота дивизионный комиссар Н.М. Кулаков. Приняв участие в работе Военного совета OOP и ознакомившись с обстановкой на месте, он окончательно убедился в правильности решения о завершении эвакуации одним эшелоном и в том, что командование оборонительного района провело в этом отношении большую подготовительную работу. Н. М. Кулаков телеграфировал командующему флотом вице-адмиралу Ф. С. Октябрьскому о состоянии готовности войск к внезапному завершению эвакуации. В ответной телеграмме командующий одобрил предпринятые действия и дал окончательное согласие на отвод войск одним эшелоном с посадкой на суда в ночь с 15 на 16 октября.