ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ – політика низки європ. д-в, серед них Іспанії, Португалії, Швеції, Данії, "Священної Римської імперії германської нації", Пруссії, Російської імперії 2-ї пол. 18 ст., яка здійснювалася під впливом ідей Просвітництва (див. Просвітництва доба) й була спрямована на модернізацію суспільно-екон. життя шляхом реформ законодавства, судочинства, освіти. Характеризувалася лібералізацією у сфері торгівлі, промислів, секуляризацією церк. і монастирських маєтностей, звуженням станових привілеїв дворянства. У Рос. імперії хронологічно обмежується 1740–80-ми рр., до початку Французької революції кінця 18 століття (М.Дружинін), й мала свою специфіку. "Освіченим монархом", який дбає про благо всього народу, намагалася постати рос. імп. Катерина ІІ. Вона підтримувала особисті контакти з діячами епохи Просвітництва – Вольтером, Д.Дідро, М.Гріммом. Із приходом до влади (1762) Катерина II остаточно завершила формування абсолютистської монархії в Росії, розпочату рос. царем Петром І. Проводила політику централізації та уніфікації адміністративного управління. Були ліквідовані Гетьманщина та Запорозька Січ як автономні одиниці у складі Рос. імперії. Губернська реформа 1775 запровадила єдиний адміністративний устрій в імперії. Був реформований Правительствуючий Сенат, за яким залишилися лише суд. функції, зміцнювався бюрократичний апарат. Відповідно до концепції О.а., яку розвивали франц. просвітники (Вольтер, Д.Дідро, Ш.Монтеск'є), було запроваджено деякі реформи суд. системи, з'явилися станові суди, місц. органам влади надавалися певні функції самоврядування, які перебували в руках дворян. Започатковано освітню реформу (1786), за якою створювалися гол. нар. уч-ща в губернських містах та малі в повітових. Вони були розраховані на всі стани сусп-ва. Була проведена секуляризація церк. і монастирських маєтностей (1764; на території України – 1786). Для реформування законодавства імп. Катерина II 1767 скликала Комісію з укладання Нового Уложення (див. Комісія Законодавча 1767–1768), у діяльності якої брали участь депутати від усіх станів населення, за винятком кріпосних селян. У Наказі депутатам імп. Катерина II декларували популярні ідеї Просвітництва – природного права і сусп. блага, верховенства закону для всіх громадян. Проте, коли депутати висунули пропозиції перетворення монархії на конституційну, ліквідації кріпосництва, вільного розвитку торгівлі, ремесел, Катерина II припинила її діяльність (1768). Усе ж деякі заходи імператриці сприяли розвиткові ремесел і торгівлі. Так, Жалувана грамота містам 1785 регламентувала міське самоврядування, розширювала права вільного заняття ремеслами та торгівлею. Проте залишилася недоторканною соціально-екон. основа самодержавства – право власності дворянства на землю із супутнім йому кріпосним правом (дворяни мали право володіти землею із прикріпленими до її обробітку селянами). Жалувана грамота дворянству 1785 надавала останньому не лише підтвердження його прав і привілеїв, але й представництво на рівні місц. влади. У зовн. політиці Рос. імперія, разом із Пруссією та Австрією, для яких також характерна політика О.а., остаточно поділила на кінець 18 ст. Річ Посполиту, приєднавши до себе значну частину укр. земель, а крім того, ліквідувала Кримський ханат і захопила його землі (1783).
Коллективиза́ция — политика объединения единоличных крестьянских хозяйств в коллективные (колхозы и совхозы, проводившаяся в СССР в период с 1928 по 1937 год (в западной части страны — до 1950 года) с целью преобразования мелких и неэффективных индивидуальных хозяйств в крупные общественные для роста продуктивности сельскохозяйственного производства и обеспеченияроста промышленных производств и индустриализации страны, остававшейся аграрной, с преимущественно сельским населением. Сложившиеся крупные хозяйства и механизация позволили упростить
Объяснение:
Гражданская война именно какая?(если когда Казахское ханство было в составе Российской Империи то щяс)Гржданская война началась после закона о том что к реке Жайык нельзя было подходить,а если и подходить то за это нужно было платить.Многие люди и ихний скот умирал от голодовки.Казахский народ не хотел этого терпеть и с ними была согласна известная личностт Сырым Датов один из основателей гржданской войны в Младчшем Жузе,но не только голодовка была причиной гражданская ещё и отменение Би в Младчшем Жузе смутило народ.И так эта гражданка распространилась по всему Млачдешму жузу.После этого Нуралы Хан сбежал в Уфу и его сняли с поста Хана посадили наследника Чингизхана как это и должно быть но он был полностью Россиской мариенткой к примеру если ему скажут изменить закон то он обязан его поменять.Но Барон Игельстром был против того чтобы в Казахском ханстве бвли ханы он думал что если они находятся в составе России то они обязаны слушать и повиноваться Анне Петровне.Не уходя далеко можно сказать что Казахском ханстве всё более мене наладилось конечно что хан является мариенткой Анны Петровны им не нравилось но они смирились ведь им разрешили вход на Жайык и даже вернули Би к Млачдшему Жузу
Объяснение:
В итоге они не смотря на такое кровопролитие вернули себе Жайык и Би к Младчшему Жузу!