М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
MonSlon
MonSlon
07.01.2021 04:18 •  История

Из работы Э. Бернштейна «Условия возникновения социализма и задачи социалдемократии»
• «Нынешнее поколение пожнет немало плодов социализма, если не в его патентованной форме, то на деле.
Постоянное расширение… круга обязанностей и соответственно прав личности в обществе и обязанностей
общества в отношении личности, расширение прав надзора… общества над его хозяйственной жизнью,
расширение демократического самоуправления в общинах, округах и провинциях и расширение его
функций — всё это означает для меня продвижение к социализму или, если угодно, поэтапное
осуществление социализма…
Новый строй, принципиально отличающийся от буржуазного, должен быть достигнут путём созидания, а не
насилия, путём реформаторской работы по совершенствованию старого строя, прежде всего на пути
укрепления и расширения демократии…
Обществу достаточно воспользоваться принадлежащим ему правом контроля над экономической жизнью. В
хорошем фабричном законе может содержаться больше социализма, чем в национализации целого ряда
фабрик.
Я открыто заявляю, что нахожу чрезвычайно мало смысла и интереса в том, что обычно называют
«конечной целью социализма». Эта цель, чем бы она ни была, для меня — ничто, движение — это всё».
Вопросы к тексту
1. Что понимал Э. Бернштейн под социализмом, движением и целью?
2. Чем взгляды Бернштейна отличались от воззрений К. Маркса и Ф. Энгельса, изложенных в «Манифесте
коммунистической партии»?
3. Почему выступление Бернштейна возмутило большинство его товарищей по социал-демократической
партии?

👇
Открыть все ответы
Ответ:
250alina250
250alina250
07.01.2021
1 Цель была такова... Ликвидация самостоятельности высших учебных заведений, контроль за грамотной и наиболее активной молодежью со стороны государства, цензура на СМИ...Пример тому Декабристы...Не каждому правителю хотелось Революции, не говоря о народе тогда... Последствия позволили улучшить законодательство, но не изменила систему управления, не устранила коррупцию, произвол, которые достигли своего расцвета именно во времена царствования...
2 Цензурой хотели ограничить своенравие студентов и другой молодежи...которая ярко проявляла свое мнение...Явный пример - Декабристы...
4,4(60 оценок)
Ответ:
Andreykins1
Andreykins1
07.01.2021
Україна і світ на межі ХIХ— XX століть: особливості господарського життя
Економічне становище провідних країн світу кінця XIX - початку XX ст. Соціально-економічний розвиток України на межі століть. Господарство України в роки першої світової війни.
Економічне становище провідних країн світу кінця XIX — початку XX ст.      
Утвердження індустріального суспільства завершило формування на зламі XIX — XX ст. світового господарства як сукупності національних господарств, зв'язки між якими здійснювалися за до зовнішньоекономічних відносин. Передумовами формування світового господарства був розвиток машинної індустрії та міжнародних засобів зв'язку, транспорту; міжнародний поділ праці призвів до наявності економічно розвинутих країн і країн з відсталою економікою; розвиток міжнародної торгівлі та утворення світового ринку.
Важливим чинником, що позначився на формуванні світового господарства, було утворення колоніальних імперій. Наприкінці XIX ст. Англія і Франція стали величезними колоніальними державами. Площа колоніальних володінь Англії 1899 р. дорівнювала 9,3 млн. кв. миль, населення Британської імперії - 309 млн. чоловік, відповідно у Франції — 9,7 млн. кв. миль і 56,4 млн. чоловік. Німеччина, Японія, США лише із середини 80-х років XIX ст. стали на шлях колоніальних загарбань.
Міжнародний поділ праці являє собою спеціалізацію окремих країн на виробництві певних видів продукції для задоволення потреб ринку. Протягом XIX ст. Англія була "майстернею", спеціалізуючись на виробництві та продажу іншим країнам машин і устаткування. Спеціалізація визначала розвиток виробництва. Так, Німеччина посідала чільне місце у світовому виробництві сільськогосподарської техніки, залізничного устаткування, парових котлів, картоплі, спирту, цукру, виробів хімічної промисловості; Франція — текстильних машин, шовкових і суконних тканин; Англія - машин, взуття, шкіргалантереї, виробів харчової промисловості, чорних металів; Бельгія - зброї та інструменту, Австро-Угорщина - металів, цукру, хмелю. Колоніальні країни спеціалізувалися на виробництві так званих колоніальних товарів — бавовни, прянощів, кави, цукру, натурального каучуку, джуту.
Результатом міжнародного поділу праці стало формування світового ринку товарів, кредитів, валюти, послуг та ін. Невпинно зростали обсяги міжнародної торгівлі, в яку були втягнуті практично всі незалежні та колоніальні країни.
У роки промислового перевороту та індустріалізації світовий товарообмін перевищував темпи зростання виробництва. Провідну роль у світовій торгівлі відігравала Англія. Це пояснювалося наявністю у неї значної кількості товарної маси внаслідок промислового перевороту, що почався раніше, ніж в інших країнах; наявністю колоніальних володінь; індустріалізацією в Європі й США, низькою вартістю товарів, великим торговим флотом.
З 1896 р. почався перелом у світовій торгівлі. Ціни систематично зростали внаслідок монополізації виробництва і розробки золотих копалень на Алясці, в Канаді, Півдні Африки. Зменшилася питома вага Європи в світовій торгівлі. Одночасно посилилося значення американських і азіатських країн. Відбулися зміни в структурі товарообміну. Якщо для XIX ст. був характерним обмін промислових товарів на сировину і продукти харчування, то на початку XX ст. зросло значення фабрикатів у експорті всіх європейських країн і США.
Характерною ознакою зовнішньоекономічних відносин був імпорт сировини з колоніальних країн, оскільки найбільш розвинуті промислові країни, за винятком США, були мінімально забезпечені сировиною.
У світовій торгівлі сільськогосподарськими продуктами превалював аграрний протекціонізм, посилений кризою
4,7(34 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ