причины
проблемы..
1.В 19 веке науке дала сильный толчок промышл.революция, в которой наука стала похожа с технологич.достижениями,наука опирается на множество исследовании как я знаю ещё со времён античности..
Также толчком в научнычн.знаниях послужил так называемые достижения(например подтвердив уравнение Эйнштейна позволило нам впоследствии создать теорию Большого взрыва, объясняющую происхождение этого мира.не гениально ли,правда?
2.Чтоже касается непосредственно литературы то
Для литературы 19 век это эпоха потрясений
Русская литература 19века испытавала интерес к произведениям Байрона, Гейне , Гёте
проблемы:просвещали людей о различ. ситуаций в разных литературных жанрах,писали об этом в литератур. трактах(ярким примером для нас является наш соотечественни Фёдормихайлович Достоевский а также ряд др.писателей)
Этот специальный человек по решению городского совета проезжал на коне по улицам, держа в поперечном положении копье, потому что он измерял ширину улицы, ведь улица должна была быть эталонной. Это была своеобразная средневековая инспекция.
2. какими качествами характера,свойствами личности обладали горожане? почему они были им присущи?Горожане были более свободолюбивые, стояли на защите своих прав, потому что и горожанами они стали оттого, что сбежали от феодала, как говорилось, «городской воздух делал свободнее». Поэтому горожане хотели жить иначе, наживали богатство, занимались торговлей, банками, производили какие-то товары, переквалифицировались в ремесленников и торговцев. Но в городе еще жили зажиточные люди, знать, так что они были более предприимчивы, да и образ жизни у них был не такой, как у крестьян в деревне.
3.почему торговля индульгенциями вызывала возмущение истинно верующих людей?Потому что индульгенция вообще-то «прощение». Как можно было выкупить «прощение» богом своих грехов? Это самое настоящее богохульство, потому что церковь прекрывалась своей святостью и совершала такие преступления, фактически против веры.
У повоєнний період при владі в Англії, змінюючи одна одну, знаходилися Лейбористська та Консервативна партії. 5 червня 1945 р. на виборах перемогли лейбористи й уряд У Черчілля змушений був піти у відставку. Новий прем´єр-міністр К. Еттлі проголосив своєю метою курс на «демократичний соціалізм». У результаті реформ, проведених лейбористами, були націоналізовані вугільна, газова, металургійна промисловість, електроенергетика, зв´язок, транспорт, Англійський банк. Власниками підприємств сплачувалася компенсація — 2,5 млрд фунтів стерлінгів. Згодом темпи націоналізації були знижені, лейбористам стало зрозуміло, що держава не спроможна взяти на себе занадто багато. Було проголошено курс на «змішану економіку». Лейбористський кабінет став більше уваги приділяти питанням програмування економіки, регулювання зайнятості, екс-порту-імпорту та ін. За планом Маршалла Великобританія отримала близько 2,5 млрд доларів, що сприяло структурній переорієнтації британської економіки, водночас посилило її залежність від США. Лейбористи здійснювали також програму соціальних реформ: скасування антипрофспілкових законів, розширення безкоштовної системи охорони здоров´я та розширення житлового будівництва. Широкий комплекс заходів, що здійснювали лейбористи, призвів до непомірного зростання державних витрат і різкого збільшення дефіциту бюджету. Фінансові труднощі сприяли у 1951 р. перемозі консерваторів на чолі з У Черчіллем. Була здійснена часткова денаціоналізація, скорочено соціальні програми.
Для зміцнення своїх позицій у Європі Великобританія у 1958 р. створює Європейську асоціацію вільної торгівлі, що була своєрідною противагою «Спільному ринку», заснованому без участі Англії. Повернення до влади лейбористів (1964 р.) привело до відновлення націоналізації, встановлення контролю за квартплатою, цінами, підвищувалися пенсії та інші соціальні виплати, створювалося Національне управління по цінах і доходах. Незважаючи на певне економічне піднесення (темпи приросту виробництва становили 2,3% щорічно), Англія у 60-і pp. поступилася за рівнем промислового виробництва ФРН та Японії. Нові реалії примусили її шукати вихід у посиленні інтеграції зі «Спільним ринком». 1 січня 1973 р. Великобританія стала членом Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС). Однак економічні труднощі у 70-ті pp. поглибилися, зростало безробіття, інфляція, постійно падали темпи розвитку. Одночасно загострилася і проблема Ольстеру (Північної Ірландії), де відбувалися зіткнення між ірландською католицькою меншістю та англійськими протестантами.
остальное скину в личку