Объяснение:
Ві́льні мисте́цтва (лат. artēs līberālēs) — термін, який спочатку означав навчальні дисципліни, спрямовані на надання загальних знань та інтелектуальних вмінь, на відміну від спеціальних професійних навичок.
Межі, охоплювані вільними мистецтвами, змінювались разом із суспільством. Спочатку стосуючись переважно античності, із розвитком науки в епоху тництва, вони включили її.
В історії освіти, сім вільних мистецтв складались з двох груп дисциплін — тривіума та квадривіума, які викладалися на додаток до теології, канонічного права та медицини[1]. Тривіум включав граматику, риторику й діалектику (логіку); квадривіум — арифметику, геометрію, астрономію й музику.
У сучасних коледжах та університетах термін «вільні мистецтва» означає неспеціальну, непрофесійну освіту, до якої належать: вивчення літератури, мов, філософії, історії, математики, а також науки як основи загальної освіти
В XVI веке получили распространение различные жанры русской литературы. Во-первых, повести и сказания (например, «Повесть о взятии Казани»). Во-вторых, произведения, в которым обсуждались дальнейшие пути развития государства (к ним относятся размышления дворянина Ивана Пересветова, а также переписка Ивана Грозного и князя Андрея Курбского). В-третьих, книги религиозного характера (например, «Великие Четьи-Минеи») Кроме того, огромное развитие получило традиционное русское летописание. Самым важным произведением такого типа стал «Лицевой летописный свод».
Объяснение: