Культура Галицко-Волынского княжества является составной частью культуры Руси. При томона заметно отличается от культуры других земель, имея собственные самобытныечерты и оригинальность. Даже после монголо-татарского нашествия на протяжениивека Галицко-Волынская Русь не отставала в своем культурном развитииот соседних государств, а в ряде случаев стала родиной творческих достижений, чтообогатили всю тогдашнюю восточноевропейскую культуру.
Культура Галицко-Волынского княжества была открытой для влияний западной и восточнойкультур, но при этом не теряла своей восточнославянской специфики.
Большое влияние накультуру региона имела православная церковь, которая, несмотря на политические неурядицы,сохраняла основные культурные традиции.Культура Галицко-Волынского княжества стала одной из составных частей формированияукраинской культуры.
Несмотря на точто черты культуры Галицкой и Волынской земель имеют различия, ихразвитие происходило одновременно, а процессы были одинаковыми. Это позволяет ученымрассматривать культуру Галицко-Волынского княжества как целостный феномен.
Згодом на Україні утворилися ін. типи сільс. поселень: виселки — поселення, які відокремилися від С. або виникли на нових місцях, відображаючи різні етапи освоєння земель; слободи; хутори (дворища, дими) — однодвірні невеликі оселі, формування яких пов’язане з розвитком капіталіст. відносин у сільс. госп-ві. Деякі сільс. поселення звалися кутками (таку ж назву мали окремі частини С.), селищами або землями. Серед малодвірних поселень укр. Степу можна назвати тимчасові, розташовані поза Січчю, оселі запороз. козацтва — зимівники.
Формування сіл в Україні та їхній істор. розвиток відбувалися відповідно до вимог с.-г. вир-ва, можливостей раціонального здійснення процесів життєдіяльності, зокрема зручності розміщення щодо оброблюваних земель, транспортних шляхів, водних ресурсів, рельєфу, ґрунтів, рослинності. Крім того, розвиток сільс. поселень був пов’язаний із цілим комплексом вироб., госп. і правових норм. У заг. вигляді дослідники розрізняють такі осн. типи топографічного розміщення С.: прирічковий, приозерний, яружно-балочний, водоподільно-степовий. У плануванні сіл, тобто розташуванні в них вулиць, майданів, осель, а також їх забудові, виділяють осн. види: гніздові, кучові, безсистемні, рядові, вуличні та ін.
Культура Галицко-Волынского княжества является составной частью культуры Руси. При томона заметно отличается от культуры других земель, имея собственные самобытныечерты и оригинальность. Даже после монголо-татарского нашествия на протяжениивека Галицко-Волынская Русь не отставала в своем культурном развитииот соседних государств, а в ряде случаев стала родиной творческих достижений, чтообогатили всю тогдашнюю восточноевропейскую культуру.
Культура Галицко-Волынского княжества была открытой для влияний западной и восточнойкультур, но при этом не теряла своей восточнославянской специфики.
Большое влияние накультуру региона имела православная церковь, которая, несмотря на политические неурядицы,сохраняла основные культурные традиции.Культура Галицко-Волынского княжества стала одной из составных частей формированияукраинской культуры.
Несмотря на точто черты культуры Галицкой и Волынской земель имеют различия, ихразвитие происходило одновременно, а процессы были одинаковыми. Это позволяет ученымрассматривать культуру Галицко-Волынского княжества как целостный феномен.