Падіння виробництва супроводжувалося скороченням заробітної плати і зростанням безробіття. Доходи робітників зменшилися з 1930 по 1934 рік. на 30%, доходи службовців — на 15-18%. У 1935 році число офіційно зареєстрованих безробітних вперше за повоєнні роки досягло 425 тис.осіб.
Оскільки безробітні тоді реєструвалися лише у великих містах, їх реальна чисельність була значно вище, складаючи близько 1 млн. чоловік. Крім того, багато робітників переводилися на неповний робочий день і ставали частково безробітними. У підсумку від повного або часткового безробіття страждало близько половини робітників. Такого розмаху безробіття Франція ще не знала.
Криза сільського господарства
Важкий удар було завдано по сільському господарству. Протягом майже всієї кризи Індекс сільськогосподарського виробництва не перевищував рівня 1913 року. Оптові ціни на вироблені французькими селянами м'ясо, зерно, вино впали за цей час в середньому в 2 рази, тоді як ціни на промислові вироби, а також роздрібні ціни, за якими городяни купували продовольство, знижувалися набагато повільніше.
Продукти сільського господарства не знаходили збуту. Їх згодовували худобі, спалювали, знищували, в той час як переважна частина трудящих жила впроголодь через скорочення доходів. Серйозно постраждали від кризи середні верстви міського населення. Їх доходи з 1929 по 1934 рік знизилися на 30%. Число банкрутств дрібних і середніх підприємств, магазинів, крамничок, кафе зросло більш ніж в 1,5 рази.
Криза в сфері бізнесу
З 1929 по 1934 року розорилося понад 100 тис.дрібних торговців. У тяжкому становищі опинилися багато пенсіонерів і колишні фронтовики, які втратили звичних умов існування. Збанкрутували навіть деякі великі підприємства.
Державна політика щодо подолання кризи
Щоб послабити вплив кризи, уряд створив "захищений сектор" економіки, включивши в нього найбільші банки і промислові підприємства. Вони отримували державні замовлення і кредити, податкові та митні пільги. За прикладом США були вжиті заходи для обмеження сільськогосподарського виробництва.
У 1929 році з'явився закон про пшеницю, а в 1931 році — закон про виноробство, що передбачали державне регулювання виробництва і торгівлі цими продуктами.
В экономической сфере: в связи со стихийными бедствиями (голод, эпидемия чумы), неудачных войн(Ливонская война, война с Речью Посполитой) экономическое состояние страны было катастрофическим происходили голодные бунты, но это случалось и раньше в истории Руси (голод, эпидемия чумы и т.д.) – поэтому в этой сфере прямой связи с возникновением «Смутного времени нет», но это послужило толчком для развития причин в других сферах (в частности в духовной, не веря в Годунова из-за Божественного происхождения царского рода).
В социальной сфере. Есть мнение, что Смута представляла собой первую в истории гражданскую войну, происходившую в условиях иностранной интервенции. Сначала была социально-политическая борьба(борьба между сословиями, Крестьянская война), а по мере усиления иноземного вмешательства она переросла в национально-освободительную. Историки выделяли три ее этапа – «династический», «социальный» и «национальный», в ходе которых в Смуту последовательно втягивались разные слои общества: вначале – боярство, затем – дворянство и, наконец, – народные низы (С.Платонов). В результате Смуты проиграли «верхи» и «низы» русского общества, победили «средние слои», что позволило восстановить российскую государственность.
1.Древнейшие люди жили на земле более двух миллионов лет назад. 2.Древнейший человек напоминал обезьяну тем что у него были (какие - лицо? нижняя челюсть? Лоб?) грубое лицо, массивный и приплюснутый нос, челюсти выступали вперед, подбородок был скошен, лоб уходил назад, а надбровные дуги были сильно развиты. 3.Главным отличием древнейших людей от животных было то, что они умели создавать механические средства труда. 4.Древнейшими орудиями труда были палка-копалка, костяная игла, каменный нож, рубило, каменный топор. 5.У древнейших людей было два главных добывания пищи: собирательство и охота.
Безробіття у Франції
Падіння виробництва супроводжувалося скороченням заробітної плати і зростанням безробіття. Доходи робітників зменшилися з 1930 по 1934 рік. на 30%, доходи службовців — на 15-18%. У 1935 році число офіційно зареєстрованих безробітних вперше за повоєнні роки досягло 425 тис.осіб.
Оскільки безробітні тоді реєструвалися лише у великих містах, їх реальна чисельність була значно вище, складаючи близько 1 млн. чоловік. Крім того, багато робітників переводилися на неповний робочий день і ставали частково безробітними. У підсумку від повного або часткового безробіття страждало близько половини робітників. Такого розмаху безробіття Франція ще не знала.
Криза сільського господарства
Важкий удар було завдано по сільському господарству. Протягом майже всієї кризи Індекс сільськогосподарського виробництва не перевищував рівня 1913 року. Оптові ціни на вироблені французькими селянами м'ясо, зерно, вино впали за цей час в середньому в 2 рази, тоді як ціни на промислові вироби, а також роздрібні ціни, за якими городяни купували продовольство, знижувалися набагато повільніше.
Продукти сільського господарства не знаходили збуту. Їх згодовували худобі, спалювали, знищували, в той час як переважна частина трудящих жила впроголодь через скорочення доходів. Серйозно постраждали від кризи середні верстви міського населення. Їх доходи з 1929 по 1934 рік знизилися на 30%. Число банкрутств дрібних і середніх підприємств, магазинів, крамничок, кафе зросло більш ніж в 1,5 рази.
Криза в сфері бізнесу
З 1929 по 1934 року розорилося понад 100 тис.дрібних торговців. У тяжкому становищі опинилися багато пенсіонерів і колишні фронтовики, які втратили звичних умов існування. Збанкрутували навіть деякі великі підприємства.
Державна політика щодо подолання кризи
Щоб послабити вплив кризи, уряд створив "захищений сектор" економіки, включивши в нього найбільші банки і промислові підприємства. Вони отримували державні замовлення і кредити, податкові та митні пільги. За прикладом США були вжиті заходи для обмеження сільськогосподарського виробництва.
У 1929 році з'явився закон про пшеницю, а в 1931 році — закон про виноробство, що передбачали державне регулювання виробництва і торгівлі цими продуктами.
Объяснение: