Перейдемо від зовнішньої політики до внутрішнього життя Кримського ханства в ту епоху? Які були її головні тенденції, що турбувало та що радувало правителів Криму в другій половині 17 століття? Які внутрішньополітичні процеси розгорталися в Кримській державі та як складалися відносини ханської правлячої династії зі Стамбулом?
Основна тенденція того часу ‒ це, безумовно, посилення та остаточне закріплення османського впливу на Крим. Причини цього, думаю, я вже висвітлив досить докладно: Туреччина вперше в історії стала безпосереднім гравцем на українській арені, їй необхідно було забезпечити собі максимальний контроль над Кримом, щоб Гераї були не просто партнерами, але вірними слугами у відстоюванні османських інтересів.
Якщо говорити про найважливіші події внутрішнього життя Криму 17 століття, то надзвичайно важливою та помітною зміною стали серйозні демографічні зміни в населенні країни. Справа в тому, що в першій половині 17 століття почалася масова імміграція в Кримське ханство заволзьких ногайців. Це були колишні жителі Великої Ногайської Орди, що лежала між Волгою та Ембою. Велика Ногайська Орда була підпорядкована Москвою ще в середині 16 століття
й продовжувала жити в своїх степах, час від часу піддаючись всяким утискам з боку царських воєвод. Але коли з глибин Азії до ногайських степів прикочували численні, вкрай войовничі й різко ворожі ногайцям калмики, то велика частина ногайських улусів рушила на захід, шукаючи порятунку в володіннях ханів. Ця міграція тривала майже сто років, і в кримські володіння переселилися не менше півтораста тисяч людей.
В середине XVII века создаются государственные и частные школы.
Учителями в школах XVII века были духовные лица, за свою работу они получали плату продуктами. Ученики посещали их утром и после обеда. Учились дети людей «всякого чина… и сана, славных и худородных, богатых и убогих, даже и до последних земледельцев».
Поскольку главными учителями в то время являлось духовенство, то естественно, что начальное образование на Руси носило церковный характер. Занятия начинались и заканчивались молитвой. Продуманная таким образом система образования гармонично решала две задачи — давала подрастающему поколению основы грамотности и знаний и воспитывала его в духе христианской нравственности.
19 лютого 1954 року президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР», що, спираючись на «спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв'язки між Кримською областю та Українською РСР» затвердив відповідні рішення президій Верховних Рад РРФСР і Української РСР.