Основною причиною радикальних змін, що відбулися у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя, було руйнування античного полісу (основної форми державного та громадського життя) як реального ґрунту всієї античної цивілізації, а разом із ним — руйнування і всього укладу життя. Римська імперія ввела до свого складу величезну територію з різноманітними етносами, культурами, віруваннями, підпорядкувавши все єдиному центрові. Величезна державна машина імперії, яка майже весь час перебувала у воєнному стані, перемішувала та перемелювала і людей, і культури, і релігії, зробивши врешті-решт окрему людину безпорадною та беззахисною. Ні влада, ні заможність, ні високі посади не були надійною основою для людського життя. Зневірившись у всьому матеріальному, люди звертали свої погляди та надії до духовного
Праця рабів, яка була основою господарства Римської імперії, ставала більш збитковою і спричиняла загальну кризу всього рабовласницького господарства.
• Визнанням самими рабовласниками неефективності примусової праці рабів стала поява «рабів із хатинами», яких господарі наділяли невеликими ділянками землі й дозволяли створювати сім’ї і споруджувати будинки.
• Заміна рабів на орендарів-колонів, праця яких була продуктивнішою, оскільки вони віддавали власнику землі лише третину зібраного врожаю.
• Послаблення влади імператорів і перетворення армії на вирішальну силу в державі.
• Початок розпаду Римської імперії: відокремлення від неї Єгипту, Галлії та інших провінцій
• Посилення тиску варварів на кордони Римської імперії.
Объяснение:
это за 1-3 столетия