ответ:Окончание Крымской войны привело к коренному изменению ситуации в Европе. Сложившийся против России англо-австро-французский блок - так называемая Крымская система - был нацелен на сохранение ее политической изоляции и военно-стратегической слабости, обеспеченной решениями Парижского конгресса. Россия не утратила своего положения великой державы, но она потеряла право решающего голоса при решении международных проблем, лишилась возможности оказывать эффективную поддержку наро В связи с этим главной задачей русской дипломатии стала борьба за отмену статьи Парижского мирного договора о нейтрализации Черного моря.
Основные направления внешней политики. На западном направлении Россия стремилась ликвидировать свою внешнеполитическую изоляцию. Отношения с центрально-европейскими государствами определялись традиционными династическими связями, общностью их политических и идеологических устоев. Царское правительство было готово и к новым политическим союзам для поддержания европейского равновесия и восстановления своего международного престижа.
Большое значение приобрело среднеазиатское направление. Русское правительство выдвинуло и осуществило программу присоединения Средней Азии, ее дальнейшего освоения и колонизации
Во второй половине XIX в. дальневосточное направление во внешней политике России постепенно изменяло свой периферийный характер. Англо-французская диверсия на Камчатке во время Крымской войны, ослабление Китая и его превращение в страну, зависимую от англо-германо-французского капитала, быстрый рост морских и сухопутных сил Японии показали необходимость усиления российских экономических и военно-стратегических позиций на Дальнем Востоке.
Объяснение:
Мелетій Смотрицький (1572-1633)- випускник Острозької школи-академії, ректор Київської братської школи, викладач Києво-Могилянської академії. Автор 18 творів, спрямованих на боротьбу проти соціального та національного гноблення, за поширення освіти серед українського народу та розвиток його культури. За написаною ним "Граматикою словенською " (1619) навчалися учні українських, білоруських та російських шкіл упродовж півтора століття. Цим підручником користувалися в Московській слов'яно-греко-латинській академії. М.В.Ломоносов, який також навчався за ним, назвав цю книгу "вратами ученості".
Петро Могила (1597-1647) - засновник Києво-Могилянської академії. Митрополит київський і галицький. Випускник Львівської братської школи. Високу освіту здобув у Паризькому та інших Європейських університетах. Хоч і був сином молдавського воєводи, але залишався палким захисником релігійних та освітніх інтересів українського народу. За його ініціативою будувалися православні церкви та засновувалися школи.
Іван Федоров (Іван Федорович Москвитин) (бл. 1510-1583)- засновник книгодрукування в Україні та в Росії. З 1578 р. по 1612 р. очолював топографію при Острозькій школі-академії. Видавець першого східнослов'янського друкованого підручника "Азбука" (1574) та знаменитої "Острозької біблії" - першого повного видання на східнослов'янських землях. Рятував за активну життєву позицію у створенні власної долі, у спрямованості до освіти та творення добрих справ.
Феофан (Слеазар) Прокопович (1681-1736) - церковний і громадський діяч, вчений, педагог, письменник, оратор. Син київського купця. Випускник Києво-Могилянської колегії. Продовжував освіту в грецькій колегії, створеній на кошти Папи Римського для підготовки уніатів. Там отримав класичну філософську та богословську освіту. Повернувшись в Україну, пориває з уніатством. З 1705 р. читає лекції з філософії, логіки, етики, піїтики, риторики, математики в Кисво-Могилянській академії. Будучи викликаним у Петербург, став активним прихильником реформ Петра І.
(думаю вистачить )
і можна а топ відповідь