Государственная организация Османской империи была очень проста. Её главными направлениями были военная и гражданская администрации. Высшей должностью в стране был султан. Гражданская система была основана на административных единицах, построенных на характерных особенностях регионов. Турки использовали систему, при которой государство контролировало духовенство (как в Византийской империи). Определённые доисламские традиции турок, сохранившиеся после введения в оборот административной и судебной систем из мусульманского Ирана, остались важными в административных кругах Османской империи. Основной задачей государства была оборона и расширение империи, а также обеспечение безопасности и сбалансированности внутри страны ради сохранения власти.
Реформа судочинства:
19 серпня 1722 року Павло Полуботок видав універсал, який:
1) забороняв зловживання світських і духовних можновладців щодо осіб козацького стану.
2) передбачав реформу судочинства, а саме визначав порядок судових апеляцій та регламентував процес судочинства.
Фінансова реформа:
Подання Сенату Російської імперії колективних клопотань та чолобитних від імені старшини, козаків і посполитих з вимогою скасувати фінансове підпорядкування Гетьманщини Малоросійській колегії.
Саботаж фінансових розпоряджень Малоросійської колегії.
Соціальні:
Гальмування інкорпораційної реформи восени 1722 року за відсутності Петра І.
Скасування через Сенат постанов Вельямінова.
Объяснение:
