М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Lugazat
Lugazat
03.03.2020 15:58 •  История

Охарактеризуйте розгортання военних дій на українській території в 1914-1916рр. Коротко

👇
Ответ:

З перших днів війни в Європі утворилося два фронти – Західний і Східний. У 1914 р Німеччина хотіла блискавичним ударом розгромити Францію, а потім перекинути війська на схід проти і проти Австро-Угорщини. Однак на такий наступ у Росії не було ні сил, ні коштів. У лютому – березні 1915 російські війська продовжили свої успіхи в Карпатах, взявши після тривалої облоги стратегічно важливу фортецю Пере-мишль. У свою чергу, німецькі війська в Серпневих лісах (Східна Пруссія) оточили 20-й російський армійський корпус. Втративши надію на виручку ззовні, розстрілявши всі набої і снаряди, воїни корпусу кинулися в останню відчайдушну атаку. Корпус загинув, було вбито 7 тис. Чоловік.

Щоб не допустити прориву росіян на рівнини Угорщини, в травні 1915 німецьке і австрійське командування підготувало велику наступальну операцію на стику германо-австрійського кордону у Польщі.

поорав в ударний кулак великі сили, чисельністю перевершували російські війська (126 тис. проти 60 тис.), і зосередивши в районі прориву могутню бойову техніку (159 важких гармат проти 4), німці обрушили на російські окопи небаченої сили і щільності вогонь, що тривав рівно добу. За цей час німецька артилерія випустила 700 тис. Снарядів. За годину до настання загуркотіли міномети, про які російські солдати ще не знали.

Який з російських фронтів і чому вів воєнні дії більш успішно?

Після 52 днів найтяжких оборонних боїв російські армії залишили Галичину. Щоб випрямити лінію фронту і не опинитися в «польському мішку», російські війська залишили Польщу, Литву і Курляндію. До жовтня 1915 фронт проходив по лінії Тернополя (на півдні) та Риги (на півночі). У оборонних боях Росія втратила вбитими, пораненими і полоненими близько 2,5 млн осіб. Втрати противника становили понад 1 млн осіб. Однак найважче за всю війну відступ російських військ не призвело до розгрому Східного фронту. Невдачі були обумовлені низьким військово-економічним потенціалом Росії, слабким забезпеченням військ, помилками вищого командування. Армія відчувала «снарядний голод». Весь мобілізаційний запас боєприпасів виявився витраченим вже в перші місяці війни. Не вистачало гвинтівок, патронів до них. Багато солдатів прибували на фронт без зброї і навіть без чобіт.

Військова кампанія 1915 викликала критику дій уряду і командування. Від своєї посади був звільнений верховний головнокомандувач великий князь Микола Миколайович, а його функції поклав на себе Микола II, не володів ніякими здібностями до стратегічного мислення і не користувався авторитетом в армії. Начальником генштабу був призначений талановитий штабіст М.В. Алексєєв.

У 1916 р Німеччина знову направила основний удар проти Франції, з лютого по грудень безуспішно намагаючись оволодіти фортецею Верден. Союзники відповіли наступом на р. Соммі (червень – жовтень). Незважаючи на великі втрати з обох сторін, лінія фронту на заході майже не змінилася. На сході наступ Південно-За-падной фронту (командуючий генерал AA Брусилов) проти ав-будів-німецьких військ у червні 1916 («Брусилівський прорив») було досить успішним.

Після ретельно прихованої підготовки, використовуючи фактор раптовості, обрушивши на супротивника потужний артилерійський вогонь, російські армії одночасно перейшли в наступ на кількох ділянках фронту. За два тижні боїв російські війська значно просунулися в західному напрямку. Противник втратив до 1,5 млн убитими, пораненими і полоненими, а росіяни – півмільйона солдат. Тільки перекидання 30 німецьких дивізій із заходу врятувала австрійський фронт від повного знищення.

Російське наступ врятувало від розгрому італійську армію, до захисникам Вердена і підштовхнуло Румунію виступити на боці Антанти.

У 1916 р стратегічна ініціатива перейшла в руки Антанти. На 1917 р за два з половиною роки війни Росія втратила вбитими близько 2 млн, пораненими – 5 млн, полоненими 2 млн осіб. У військовій кампанії 1917 Росія брала участь вже після повалення царату (червневе наступ під Калушем і липневе під Мінськом і Двинськом закінчилися невдало).

Объяснение:

4,7(49 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
KARINALEMANN
KARINALEMANN
03.03.2020

По горизонтали:

1)верхняя одежда которую крестьяне шили из серого сукна(кафтан)

2)чем отличалась одежда знати от простонародной(пышностью)

3)как называют поселение из церквей(деревня)

4)чем украшали крыльцо(резьбой)

5)что зажигали перед иконой(лампаду)

6)сколько человек жило в русской узбе(десять)

7)что зажигали в избах, чтобы устранить неприятный запах(можжевельник)

8)заведение предоставляющее дешёвую еду(харчевня)

9)какое здание располагалось за внутреними стенами города(административное)

10) чей вор находился вблизи приказной избы(воеводы)

А дальше сам делай!

4,6(35 оценок)
Ответ:
Sera4erka
Sera4erka
03.03.2020

Сенат — один из высших органов государственной власти, часто верхняя палата законодательного собрания (парламента).

В некоторых странах сенатом называют отделения в составе высших судебных инстанций.

Сино́д или собо́р (от греч. Σύνοδος — «собрание», «собор»; лат. consilium — совет, консилиум).

Первоначально синоды были встречами епископов, и понятие всё ещё используется в этом смысле в католицизме и православии. В английском языке словосочетания англ. general synod или англ. general council могут обозначать вселенский собор (греч. Οικουμενική Σύνοδος), хотя первый термин применительно к Церкви Англии означает общее собрание духовенства и мирян, являющееся с 1970 года законодательным органом Церкви вместо британского парламента.

Термин «синод» в русском языке обычно относится к постоянному собранию старших (иногда всех) епископов, управляющих той или иной поместной православной Церковью

Государственный совет Российской Федерации — совещательный орган при президенте Российской Федерации, образован Указом президента Российской Федерации от 1 сентября 2000 г. № 1602. Этим же Указом утверждено положение о Государственном совете Российской Федерации. Госсовет рассматривает насущные вопросы жизни страны. Он не является органом государственной власти, поскольку не обладает властными полномочиями.

4,7(24 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ