Карл II 4 квітня 1660 оприлюднив т. зв. « Бредську декларацію», в якій обіцяв в обмін на визнання його королем:
Всім учасникам революції (окрім «царевбивць», що підписали смертний вирок Карлу I) буде оголошена амністія;
Велика заборгованість офіцерам і солдатам буде негайно виплачена;
Він не має наміру вимагати перерозподілу власності і буде поважати права і привілеї парламенту і англійських громадян;
Англіканська церква залишиться пануючою в Королівстві Англія, до інших конфесій буде проявлятися терпимість.
Як пізніше з'ясувалося, ця декларація була відповіддю на таємний лист Монка принцу Карлу.[1]
25 квітня 1660 новий парламент, обговоривши декларацію, запросив Карла зайняти престол трьох королівств. 29 травня Карл тріумфально в'їхав до Лондона, і монархія була офіційно відновлена. Формально було вирішено вважати, що він правив з моменту страти Карла I. День 29 травня з тих пір офіційно святкується в Англії (Royal Oak Day).
Після Реставрації Англія, Шотландія та Ірландія знову стали розглядатися як окремі держави з загальним королем. Дворяни-емігранти повернулися в Королівство Англія і отримали деяку компенсацію за втрачене майно. Був щедро нагороджений і Джордж Монк: він отримав сан лицаря, титули графа Торрінгтонского і герцога Елбімарлского (Duke of Albemarle), два баронства в різних графствах, а також придворну посаду конюшого (Master of the Horse) і 700 фунтів на рік.
Потому что помимо королевы там есть парламент и конституция, по сути королева не имеет никакой власти, все решения принимает парламент
Плане географии страна расположена на севере Европы. На юге и востоке граничит с Россией, на севере с Норвегией, на западе со Швецией. Южный берег омывается водами Финского залива, западный - водами Ботнического залива. Почти треть страны лежит севернее полярного круга. Площадь Финляндии составляет 338145 кв. км.
Финляндия - страна озер, их там около 60000, крупнейшие из которых Сайма, Инари и Пяйянне. Главные реки страны: Торнио, Муонио, Кеми и Оулу, однако судоходна только Оулу. Большая часть территории равнинная, гористая местность находится на северо-западе страны, там же находится и высшая точка Финляндии - гора Халтия (1324 м) . Финляндии принадлежат также Аландские острова (архипелаг Ахвенанмаа) - около 6500 островов.
Климат. Благодаря континентальному климату с теплым летом Юго-Восточная Финляндия имеет самую высокую во всей Скандинавии среднелетнюю температуру - +18-20?С. Западное побережье Финляндии - одно из самых солнечных мест в Северной Европе.
Столица. Хельсинки.
Язык и население. Официальный язык - финский, а также используются шведский, английский и немецкий.
Акрополь-верхний город. возвышенная и укреплённая часть древнегреческого города, так называемый верхний город; крепость (убежище на случай войны) Наиболее известен акрополь в Афинах, внесённый в список Всемирного наследия. В Греческом Акрополе было очень много скульптур с изображениями богов. Это место, где находится большая часть скульптур. Акрополи имелись во многих городах греческого мира, как например в Малой Азии (сегодняшняя Турция) — Акрополь города Афродисиас, возведенный в 2800—2300 г. до н. э.
Карл II 4 квітня 1660 оприлюднив т. зв. « Бредську декларацію», в якій обіцяв в обмін на визнання його королем:
Всім учасникам революції (окрім «царевбивць», що підписали смертний вирок Карлу I) буде оголошена амністія;
Велика заборгованість офіцерам і солдатам буде негайно виплачена;
Він не має наміру вимагати перерозподілу власності і буде поважати права і привілеї парламенту і англійських громадян;
Англіканська церква залишиться пануючою в Королівстві Англія, до інших конфесій буде проявлятися терпимість.
Як пізніше з'ясувалося, ця декларація була відповіддю на таємний лист Монка принцу Карлу.[1]
25 квітня 1660 новий парламент, обговоривши декларацію, запросив Карла зайняти престол трьох королівств. 29 травня Карл тріумфально в'їхав до Лондона, і монархія була офіційно відновлена. Формально було вирішено вважати, що він правив з моменту страти Карла I. День 29 травня з тих пір офіційно святкується в Англії (Royal Oak Day).
Після Реставрації Англія, Шотландія та Ірландія знову стали розглядатися як окремі держави з загальним королем. Дворяни-емігранти повернулися в Королівство Англія і отримали деяку компенсацію за втрачене майно. Був щедро нагороджений і Джордж Монк: він отримав сан лицаря, титули графа Торрінгтонского і герцога Елбімарлского (Duke of Albemarle), два баронства в різних графствах, а також придворну посаду конюшого (Master of the Horse) і 700 фунтів на рік.
Потому что помимо королевы там есть парламент и конституция, по сути королева не имеет никакой власти, все решения принимает парламент
Объяснение: