Ремесленники занимались каким-то определенным ремеслом: они производили какие-либо продукты питания или создавали вещицы обыхода. А городское населения пользовалось всем уже созданным, они не выращивали ничего, ничего не производили сами. Но имеет важное знаечение, что ремесленники были как такие, которые создавали и выращивали что-либо для того чтобы продать эту вещи и заработать денег, были и такие, которые отдавали лишь небольшую часть своего производства на продажу, а остальное оставляи себе и пользовались вещицами в быту или питались если же эето были продукты.
Я бы ответила так. Думаю, тебе не нужно было сравнивать ремесленников того времени и городских жилетей настоящего?)
Прогресс:
1)введение министерств(1802)вместо коллегий,
2)ликвидация монополии дворянства на землевладение(1801),
3)учреждение Государственного Совета(1810),
4)указ о вольных хлебопашцах(освобождение крестьян на волю за выкуп),
5)создание новых универститетов(Казанский,Харьковский,Царскосельский лицей),
6)дарование конституции царству польскому(1815)
Консерватизм:
1)военные поселения(1816-1817),
2)указ,запрещавший крестьянину отыскивать вольность в суде(1815),
3)аракчеевщина(1815-1825),
4)подтверждение права помещика ссылать крестьян в сибирьужесточение 5)государственного контроля над учреждениями(1819)
Вікінги - VIII—XI ст . воїни мореплавці Скандинавії. Вони мали серйозний вплив на хід європ. історії .
Вони займалися розбоєм , піратством і торгівлею в Європі зх Азії та Пн Африці . а на Русі були відомі як варяги , на зх як нормани .Нормани, вікінги, варяги.
Початок IX — першу половину XI ст в історії Європи називають «епохою норманів». У той час гер манські племена, які жили на півночі Європи, на Ютландському Скандинавському півостровах і деяких островах Балтики, рушили на завоювання нових земель. У країнах Європи їх називали норманами — «північними людьми». Звичною молитвою тоді було прохання до Бога врятувати від люті норманів, коли зненацька біля берегів з’являлися їхні довгі безпалубні кораблі — дракари — зі страхітливими різьбленими головами драконів на носах.
У Скандинавії тих, хто не хотів працювати вдома, а віддавав перевагу життю, сповненому небезпек і пригод, називали вікінгами. Вікінги плавали не лише на захід, а й на схід. Балтійським морем і далі Західною Двиною діставалися вони земель, де жили східні слов’яни, які називали чужинців варягами. Тут вони торгували з місцевим населенням, засновуючи свої факторії (торговельні поселення), або рухалися шляхом «із варягів у греки» далі, до Константинополя. Варязькі дружини наймалися служити до візантійських імператорів, які високо цінували хоробрість і військову майстерність норманів.