1. «Раб с хижиной» работал лучше, потому что он начал работать для себя, отдавая часть урожая хозяину.
2. Это частично зависимые крестьяне. Зависимость была обусловлена договором между самим крестьянином и нанимателем, по истечении которого колон мог свободно уйти к другому нанимателю или продлить договор.
3. Римляне называли Траяна лучшим из императоров. Траян любил говорить: "Я хочу быть таким императором, какого сам бы себе желал, если бы был подданным". При нём прекратились казни по ложным доносам. Из корысти и зависти они губили ни в чём не повинных людей. Доносчикам доставалась часть имущества казненных. Они быстро продвигались по службу, становились консулами и сенаторами. Рабы же доносили на своих господ, желая получить от императора свободу. Траян был выдающимся полководцем. При нём были сделаны последние в истории Рима завоевания. Траян подчинил племена даков. Но вскоре в тылу римских войск восстали покорённые народы. Траян вынужден был повернуть назад, на обратном пути он заболел и умер. Римская империя перешла к обороне своих границ, с Траяном в Риме стала процветать римская империя.
Культура Стародавнього Риму є другим етапом античної культури.
Не підлягає сумніву вплив на Рим культури Стародавньої Греції.
Але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси – практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи.
Значення римської культури для світової цивілізації важко переоцінити.
Ще й зараз більшість наукових, медичних, юридичних термінів - латинського походження.
Таке ж значення мають досягнення римлян в архітектурі, образотворчому мистецтві, системі державного та приватного права, адміністративного управління та форм організації суспільного життя.
Творчий геній римлян яскраво виявився в архітектурі.
Будували головним чином споруди практичного призначення - міські дороги, мури, мости, акведуки (водогін), базиліки, складські приміщення, цирки.
Особливу сторінку в культурному розвитку стародавнього Риму являє період римської імперії.
В архітектурному мистецтві за часів імператорського Риму приходить пишність і розкіш. Ідея величі Риму знайшла своє найяскравіше втілення в грандіозних пам´ятках архітектури. Тут малась на увазі політична мета - підкреслити щедрість правителя і зберегти його ім´я в пам´яті потомків