1. Главным вооружением египетских воинов были серпы. Они использовались в военное время как оружие а в мирное что бы собирать урожай. Отсюда слово жнец обрело значение не только как собиратель урожая но и как собиратель жизней
2. Судя по некоторым рисункам, египетская тяжёлая пехота использовала топоры
3. Одним из главных прорывов в военном деле были колесницы в которых запрягали лошадей. На самих колесницах ездили воины с луками. Впоследствии к колёсам колесниц стали добавлять шип в центре колеса что позволяла эффективнее уничтожать пехоту противника.
4. Египет стал страной в которой также впервые была введена классификация солдат на тяжёлых и лёгких пехотинцев. Лёгкие пехотинцы обладали луком
5. Ещё до времен Рима в Египте уже появилось сословие кавалерийской знати. Только дети знатных людей могли управлять колесницами
Внизу, выберешь себе, что тебе нужно
Объяснение:
Формування давньоруської держави починається у другій половині IX ст. Слов’яни належать до народів індоєвропейської родини. Праслов’яни населили територію давньоруської держави у III-II тис. до н. е. Їм протистояли спочатку кимерійці, потім – скіфські племена. Власним ім’ям почали іменуватися з VI ст. н. е.
Формування давньоруської народності належить періоду IX-X ст. Воно здійснювалось у процесі асиміляції слов’ян з фінно-уграми і балтами. До цих часів належить поняття "Русь". У широкому смислі "Русь" означала усі землі східних слов’ян, що підвладні Києву. У вузькому значенні (географічному) – місце, що лежить на південь від Києва, між річками Рось, Росава, Дніпро.
Давньоруська держава склалася у 2-й половині IX ст. Це була раннєфеодальна держава, господарчу основу якої становило землеробство. Тим самим забезпечувалась сталість культурних традицій, перейнятих Київською Руссю від скіфських землеробських племен, а також у цілому від праслов’янської етнічної спільноти.
Давньоруська культура орієнтувалась у своєму розвитку на Візантію, що обумовлювалось рівнем розвитку матеріальної культури та вибором Давньою Руссю православ’я.
В Київській Русі закріпилася давньоруська писемність, що її впровадили Кирило та Мефодій.
Водночас з розвитком писемності виникає інтерес до проблем естетики. Важливішими категоріями естетики є краса, образ, символ, канон.
В течение 1920-1922 гг. Турция «варилась» в войне за независимость, которую возглавил Мустафа Кемаль. Ему удалось провозгласить в 1923 г. Турецкую Республику. При нем столицу перенесли в Анкару, приняли новую конституцию, провели реформы, направленные на демократизацию турецкого общества