4. Европейские путешественники называли адыгов «законодателями мод» и «французами» Северного Кавказа. Как вы думаете, что давало основание для таких определений?
Останній гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні (1750-1764Представник козацького родуРозумовських. Граф Російської імперії, генерал-фельдмаршал. ). Вхожий в царську милість и родину. К.Розумовський намагався перебудувати Гетьманщину на самостійну українську державу європейського типу. Це пожвавлення українського політичного життя й думки було пов'язане з діяльністю самого К.Розумовського. Він намагався — але без успіху — дістати право дипломатичних зносин, дбав про розвиток української торгівлі й промисловості, розпочав широку програму «національних строєній» (у зв'язку з проектом перенесення столиці до Батурина — цими заходами керував Г. Теплов), реформував козацьке військо («воїнська екзерциція», за проектом полковника лубенського Івана Кулябки та інші заходи), планував відкриття університету в Батурині, сприяв розвиткові української науки (зокрема історії), літератури й мистецтва.
Тауке сумел преодолеть распри аристократов, объединить народ, значительно подняв удельный вес ханской власти. Тауке привел в норму политическую и экономическую обстановку в своем государстве, наладил добрососедские отношения — с соседними государствами Казахское ханство сумело окрепнуть при хане Тауке, который на исходе XYII и в начале XYIII веков, удачно объединив свои силы с силами кыргыз и каракалпаков в 1680 году джунгары бесчинствовали на юге Казахстана, лишь один Туркестан, защищаемый Таукеханом, остался нетронутым. Но целиком пресечь агрессию ойратов он был не в силах
К.Розумовський намагався перебудувати Гетьманщину на самостійну українську державу європейського типу. Це пожвавлення українського політичного життя й думки було пов'язане з діяльністю самого К.Розумовського. Він намагався — але без успіху — дістати право дипломатичних зносин, дбав про розвиток української торгівлі й промисловості, розпочав широку програму «національних строєній» (у зв'язку з проектом перенесення столиці до Батурина — цими заходами керував Г. Теплов), реформував козацьке військо («воїнська екзерциція», за проектом полковника лубенського Івана Кулябки та інші заходи), планував відкриття університету в Батурині, сприяв розвиткові української науки (зокрема історії), літератури й мистецтва.