Наприкінці XI ст. посилилися відцентрові тенденції в державі, було втрачено політичну єдність, спалахнули численні міжусобні війни, зросла зовнішня загроза. Всі спроби княжих з'їздів заблокувати негативні тенденції та припинити міжусобиці закінчилися невдачею.
Останнє намагання відновити колишню велич та могутність Київської Русі припадає на князювання Володимира Мономаха. Численні вдалі походи на половців, активна законодавча діяльність, подолання сепаратистських тенденцій, об'єднання 3/4 території Русі тимчасово стабілізували становище держави і повернули її в ряди наймогутніших країн Європи.
Після смерті Володимира Мономаха його сину Мстиславу (1125-1132) лише на короткий час вдалося підтримати єдність руських земель.
У XII столітті на теренах Русі одне за одним з'являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Ростово-Суздальське, Чернігово-Сіверське, Полоцько-Мінське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське князівства та Новгородська і Псковська землі. У цю добу роздрібненість набула ознак стійкої, прогресуючої тенденції. Так, якщо в XII т.. утворилося 15 земель то їх кількість на початку XIII т.. сягала вже 50.
Чтобы стать великим учёным, как наш предок Аль-Фергани, нужно в первую очередь быть терпеливым. А также иметь национальную идею и целеустремленность.
Аль-Фергани был великим мудрецом, мыслителем и учёным. Также, как и он, нам следует уважать свое мнение и выражать его.
В наше время есть всё, чтобы изучать (естественные) науки и другие предметы, интересные нам. Воспользовавшись этим, можно достичь многих успехов, поставленных вперёд своих главных целей.
Если широко взглянуть на окружающий нас мир, то можно представить наше светлое будущее благодаря таким целеустремленным гражданам, которые изучают науки и вкладывают в неё свое личное мнение, достигающее больших результатов.
Объяснение: