ответ: Мстислав Великий—Князь Новгородський 1088 — 1094 Великий князь Київський 1125 — 1132
Володи́мир Все́володович Монома́х великий князь київський (1113—1125).
Внутрішня політика Володимира Мономаха
1. Зменшив лихварські відсотки, обмежив свавілля лихварів.
2. Обмежив права багатих над селянами.
3. Дбав про покращення становища міських та сільських низів.
4. Сприяв зміцненню політичної єдності держави.
5. Зміцнив позиції Київської держави, дипломатичними методами і військовою силою домігся визнання своєї влади практично всіма князями.
6. Продовжив удосконалення управління державою.
7. Розробив “Статут”, або доповнення до юридичного кодексу конів “Руська правда”.
8. Відродження переживала столиця держави — місто Київ, де було споруджено міст через Дніпро, нові храми, чимало інших будівель.
9. Централізація держави сприяла соціально-економічному розвитку: розвивалося сільське господарство й ремісниче виробництво, пожвавилася торгівля, виникали нові й розбудовувалися старі міста.
10. Йому вдалося на деякий час відновити в повному обсязі державу Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
Мстислав Великий
Ш Киевский князь в 1125-1132. Старший сын Владимира Мономаха. / Внешняя политика: выдавил половецкие орды за Дон и Волгу, организовал поход на чудь, в Полоцкую землю, Литву, что обезопасило северо-западные границы Руси. / Внутренняя политика: был участником княжеских съездов 1093, 1107, 1111 годов. Стремился урегулировать отношения в княжеской семье, поэтому сохранил за братьями их владения. Во время его правления в Новгороде и Киеве были воздвигнуты многие каменные постройки, велось крепостное строительство / Мстислав умер в 1132 году. Этот год считается условной датой окончательного распада Киевской Руси на более мелкие княжества (раздробленность).
Объяснение:
Томирис патшайым
Тұмар (Томирис) ханша (ж.ж.с.д. 570-520) – күнгей түркі сақ халықтарының байырғы заманда ел билеген атақты әйел патшаларының бірі. Грек жазбаларында оның елін «массагет» деп атайды. Тұмар ханша есімінің тарихқа еніп, әлемге танылуы Ахемен әулетінен шыққан, «төрт құбыланың тұтас билеушісі» атанған парсының әйгілі патшасы Кирдің (ж.ж.с.д. 558 – 530) Орта Азияға басқыншылық жорықпен келген, «жеңілуді білмейді» деп дәріптелген әскерін ашық шайқаста тас талқанын шығарып жеңуімен тікелей байланысты.
Андрусівський договір
Виплати: царський уряд зобов'язувався виплатити Речі Посполитій як компенсацію за втрачені шляхтою землі на Лівобережній Україні 1 млн польських злотих (близько 200 тисяч рублів)
Земля: під владою Московської держави залишалась Лівобережна Україна, Сіверська земля з Черніговом і Стародубом, а також Смоленськ;
в складі Речі Посполитої залишалися Правобережна Україна (крім Києва) і Білорусь з Вітебськом, Полоцьком і Двінськом;
Київ з околицями на два роки передавався Московському царству
Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав
Вічний мир
Виплати: Річ Посполита отримувала 146 тис. рублів компенсації за відмову від претензій на Київ
Земля: Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверську землю з Черніговом і Стародубом та Смоленськ.
Північна Київщина, Волинь і Галичина відходили до Речі Посполитої