Соціально-економічний розвиток Росії в першій половині 17 ст.
Пануючою формою землеволодіння було феодальне помісне землеволодіння. Зміцнювалася і розширювалася феодальна власність на землю, відбувалося подальше покріпачення селян.
У провідних галузях виробництва головне місце починають займати більш-менш великі підприємства, в основному державні: Гарматний двір, Збройова палата, Городовий наказ і Наказ кам'яних справ з його цегельними заводами і т. д.
Створення і розвиток великих підприємств сприяло росту поділу праці й удосконаленню техніки. Характерною рисою розвитку міського ремесла була поява нових, усе більш вузьких спеціальностей.
Збільшувалося торгово-промислове населення Росії. У Москву стікалися іноземні фахівці і купці, що привело до виникнення в Москві Німецької слободи, торгових дворів - Англійського, Панського, Вірменського. Це свідчить про всі ролі торгівлі, що зростала, в економіці Росії того часу.
Объяснение:
Соціально-економічний розвиток Росії в першій половині 17 ст.
Пануючою формою землеволодіння було феодальне помісне землеволодіння. Зміцнювалася і розширювалася феодальна власність на землю, відбувалося подальше покріпачення селян.
У провідних галузях виробництва головне місце починають займати більш-менш великі підприємства, в основному державні: Гарматний двір, Збройова палата, Городовий наказ і Наказ кам'яних справ з його цегельними заводами і т. д.
Створення і розвиток великих підприємств сприяло росту поділу праці й удосконаленню техніки. Характерною рисою розвитку міського ремесла була поява нових, усе більш вузьких спеціальностей.
Збільшувалося торгово-промислове населення Росії. У Москву стікалися іноземні фахівці і купці, що привело до виникнення в Москві Німецької слободи, торгових дворів - Англійського, Панського, Вірменського. Це свідчить про всі ролі торгівлі, що зростала, в економіці Росії того часу.
Объяснение:
Надо понимать, что причины Великой французской революции не возникли за те 15 лет, что с момента его воцарения до начала этой самой революции. Все эти процессы зрели во Франции гораздо дольше, прежде всего в экономической сфере. При этом в социальных вопросах Людовик XVI проводил вполне себе позитивные реформы, просто это уже не могло остановить начинающиеся в стране процессы, "поздно пить Боржоми".
Поставить в вину лично Людовику XVI можно в основном его крайнюю политическую нерешительность, слабую государственную волю. Но и тут надо понимать, что он был внуком Людовика XV и его изначально не готовили к занятию трона вообще. Однако наследник Людовик Фердинанд умер рано, его старший сын Людовик Французский — тоже, вот и дошла очередь до... "Король — фигура случайная".
В любом случае точку невозврата Франция ещё при Людовике XV. Когда "после нас хоть потоп". Так что шестнадцатый Луи на престоле мог бы в лучшем случае оттянуть падение монархии, но даже окажись от гениальным правителем — едва ли это глобально бы Старый режим.