Правопис «Русалки Дністрової» - перша Фонетична система правопису для української мови на основі адаптованої кирилиці. Альманах «Русалка Днѣстровая» був виданий в 1837 році в місті Пешт Маркіян Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацький ( «Руська трійця»). Використання фонетичного принципу орфографії мотивувалося в передмові М.Шашкевича бажанням надати «теперѣшному мовних справжнє обличчя; по-для-того трималися ся правила: "пиши як чуєш, а читай як бачиш" ».
зміст
Орфографічні особливості Править
НЕ вживається ь в кінці слова і як розділові знак (при необхідності замінюється апострофом)
звук [ɪ] (з Етимологічно і, и) передається літерою і;
[О] після м'яких приголосних передається як ьо [jо] - як йому;
збережено етимологічне вживання літери ять, читане, відповідно до галицької церковнославянское традицією, як [і] (після голосних - [jі])
звук [і] з Етимологічний в и е передається літерою і;
введена буква є (церковнославянское якірне е) для йотованого е;
Введено літери ў для фонеми в в слабкій позиції, Я для звуку [ʤ].
Правопис «Русалки Дністрової» не прищепилося в Галичині, але послужило основою для пізніх систем українського фонетичного письма і, в кінцевому рахунку, сучасної української орфографії.
Приклад тексту Править
Народ Русский Оден з головних поколѣнь Славяньскіх, в середінѣ між ними, роскладаеся по хлѣбородніх окресностьох із зовні гір Бескидських за Дон. Він найширший задержеў в своѣх поведѣнках, пѣсньох, обрядах, казках, пріслівйох все, що обсягу передвѣцькі дѣди спадщиною залишили; а коли другіѣ племена Славлян тяглими загонами сильних чужоплеменніків сумний бували, і чясто пітомна влада рѣками крові теряніх чяд пересякала, коли на послѣдок схилили в'язі під кайдани залѣзні і залишилися самостоянства, Русь заступлена була Бескидами, що ся на низу ланці пов'язали, і оповитий густим і великими рѣками, що як сестріцѣ почѣпляли-ся за руки ...
Объяснение:
Основными направлениями экономической реформы 1965 года («реформы Косыгина») стали: возвращение к отраслевому (министерскому) принципу управления; перевод предприятий на хозрасчет (самоуправление, самоокупаемость, самофинансирование); сочетание государственного планирования с местной инициативой («встречным планированием»).
Для усиления роли прибыли в экономическом стимулировании труда правительство разрешило предприятиям создавать за счет прибыли и других собственных ресурсов поощрительные фонды. Они направлялись на развитие производства, материальное поощрение работников, социально-культурные нужды и жилищное строительство. Все это привело к тому, что в годы восьмой пятилетки (1966-1970 гг.) народнохозяйственный комплекс достиг наивысшего со времени введения плановой экономики индекса роста, эту пятилетку даже называли «золотой».
Экономическая реформа 1965 г. ознаменовала собой наиболее масштабную попытку усовершенствовать социалистическую систему хозяйствования, но эта попытка оказалась половинчатой и не дала заметных устойчивых результатов. Была проведена определенная работа по совершенствованию хозяйственного механизма, частному улучшению некоторых его звеньев, но большинство мероприятий, ориентированных на достижение прогрессивных сдвигов, остались нереализованными, поскольку вступали в противоречие с бюрократически централизованной системой управления.
В итоге эта реформа, как и все предыдущие, фактически оказалась направленной на продление существования самой командно-административной системы, так как она не отвергала ее основные принципы, без чего попытки реформирования экономики не могли дать нужного эффекта.
Объяснение:
постійне наймане військо-сердюки