М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
ololshka2016
ololshka2016
22.09.2022 17:21 •  История

Коли харківським воєводом було призначено олексія михайловича ?

👇
Открыть все ответы
Ответ:
isahak
isahak
22.09.2022
1) Афины посвящены богине Афине. Посейдон бог моря, а не подземного царства. 
2) В храмах не готовили пищу для солдат; в акрополе была статуя Афины, в палестрах занимались юноши, а не девушки. 
3) Среди философов часто встречались спортсмены, участвовавшие в Олимпийских играх, но все же это было не основное их занятие;
4) Гиппократ был известным врачом, таблицу умножения основал Пифагор, "Персов" написал Эсхил. 
5) Ника - богиня удачи, а не счастья. Ей отрезали крылья, а не ноги, чтобы удача от них не улетела;
6) Этот храм посвящен Афине и Посейдону, а не Зевсу. 
7) Обычно они длились, как раз таки, долго, и греки брали с собой еду. Бог виноделия - Дионис. А песнь посвящалась сатирам. 
8) Женщины не выступали в театре, лишь мужчины. Хор не продает билеты, ясно-понятно, что это те, кто поют. 
9) В театр ходили бедные. 
10) Олимпийские игры устраивали в честь Зевса. Во время игр запрещалось насилие. Выиграть в Олимпиаде считалось очень почетным. Женщины изначально не участвовали в играх (хотя потом были созданы женские олимпийские игры). Пентатлон - это пятиборье, и там нет мяча. 
11) Хлеб в Афинах не растили - растили оливки. И хлеб не в компетенции Зевса, он бог грома и молний. 
4,8(29 оценок)
Ответ:
Kurolama
Kurolama
22.09.2022

Зборівський мирний договір 1649 року вперше за 300 років після падіння Галицько-Волинського князівства  відновив Українську державу. Хоча й вона була автономна у складі Речі Посполитої, але фактично її залежність від Польщі була мінімальною. Як справедливо зауважив невідомий автор "Історії Русів", Зборівський договір заклав "камінь заснування нової епохи того (українського - М. Б.) народу [18:135]. Відновлена Зборівським договором Українська козацька держава під назвою Гетьманщина існувала аж до 1764 року до скасування гетьманства російською імператрицею Катериною ІІ.

Слід також підмітити, що Зборівська угода заклала підвалини української держави нового типу. Якщо Київську Русь можна умовно назвати Українською імперією, а Галицько-Волинське князівство - Українським королівством, то створена після Зборова держава носила чітко виражений республіканський характер. Ряд дослідників справедливо називають її козацькою християнською республікою. А потрібно зауважити, що в тодішній Європі було не так уже й багато держав з республіканським ладом правління.

Крім цього в ході Визвольної війни українського народу 1648-1657 років відбулася і соціальна революція і в новоутвореній державі почали бурхливо розвиватися буржуазні відносини.

Події під Зборовом викликали великий міжнародний резонанс у тодішній Європі. Про Зборівську битву і договір писали німецька, французька, англійська преса, по європейських країнах поширювалися численні брошури і летючі листки, увагу Визвольній війні українського народу 1648-1657 років приділяли італійські, німецькі, французькі історики. Багато хто в Європі бачив у Визвольній війні продовження Тридцятилітньої війни 1618-1648 років, оскільки обидві носили антикатолицький характер.

Зборівський договір змінив правовий статус України. Польща була змушена юридично визнати автономію козацької держави, і таким чином остання стала суб'єктом міжнародного права. І якщо до Зборівської битви Україна підтримувала юридичні відносини лише з Кримським ханством і Трансільванією та робила спроби встановити стосунки з Московським царством, то після Зборова Богдан Хмельницький розгорнув бурхливу дипломатичну діяльність. З ним встановили дипломатичні контакти, тобто визнали на міжнародному рівні, Туреччина, Молдавія, Валахія, Венеція, Англія, чітку антипольську лінію прийняв московський цар. Таким чином відбулося міжнародне дипломатичне визнання Української козацької держави.

Зборівський договір був неможливий без Зборівської битви, а фактично став її наслідком. Саме завдяки військовій перемозі українсько-татарських військ над польською армією, король Ян ІІ Казимир і його оточення пішли на переговори і були змушені укласти вкрай невигідний для них мирний договір.

Але, на жаль, військові успіхи Богдана Хмельницького були зведені практично нанівець зрадою кримського хана Іслам-Гірея ІІІ, який прагнув зберегти конфлікт між Польщею і Україною з одного боку, а з іншого зовсім не бажав посилення Української козацької держави. Поставлений ханом у складне становище, гетьман був змушений підписати пункти Зборівської угоди, які зовсім не відповідали його планам на початку військової кампанії 1649 року - ідеї повного визволення всього українського народу на його етнічних землях.

Объяснение:

4,6(91 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ