Объяснение:
Внутренние конфликты, десятилетиями раздиравшие династию Омейя-дов, ослабили её власть. В 749 г., в результате восстания, к власти пришла династия Аббасидов (потомки Аббаса, дяди пророка Мухаммада), основавшая Багдадский халифат.
Аббасиды ограничили завоевательную политику халифата. Только в 751 г. произошло сражение арабских войск с китайскими на реке Талас в Средней Азии, в ходе которого китайцы потерпели поражение.
Арабо-византийские войны в Северной Сирии, Анатолии и Месопотамии не привели к крупным захватам. Багдадский халифат жил в условиях относительного внутреннего и внешнего спокойствия. Процветали науки, искусство, торговля. Арабский язык стал языком образованных людей, объединяющим многонациональную страну.
Ислам окончательно утвердился как религиозная и политическая сила мирового значения, чему во многом и арабские завоевания.
У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.