Древний мир – это период, который занял свое время в человеческой истории, а также который выделяется в промежутке между концом доисторического времени и самым зарождением средних веков.
Промежуток времени, когда существовал древний мир, по сути, является обозначением первого и самого длинного периода человеческой истории, начиная с того времени, когда формировалось человеческое общество, а это 800 – 1000 тысяч лет до нашей эры, и заканчивая началом формирования феодальной формации, это самые первые века уже нашей эры. Также, период древнего мира существовал в течение двух периодов, со времен когда существовало первобытное общество и рабовладельческий строй.
Другими словами, древний мир – это период когда формировалась рабовладельческая формация.
Стародавній світ-це період, який зайняв свій час в людській історії, а також який виділяється в проміжку між кінцем доісторичного часу і самим зародженням середніх століть.
Проміжок часу, коли існував Стародавній світ, по суті, є позначенням першого і найдовшого періоду людської історії, починаючи з того часу, коли формувалося людське суспільство, а це 800 – 1000 тисяч років до нашої ери, і закінчуючи початком формування феодальної формації, це найперші століття вже нашої ери. Також, період Стародавнього світу існував протягом двох періодів, з часів коли існувало первісне суспільство і рабовласницький лад.
Іншими словами, Стародавній світ-це період коли формувалася рабовласницька формація.
В Англии например в 16 веке из за развития ткацкого производства и появления мануфактур дворяне стали заниматься овцеводством в таких масштабах что крестьяне стали умирать с голода была даже поговорка «Во всем виноваты овцы, — говорили английские крестьяне. — Овцы пожирают людей» . В английских деревнях почти не осталось крестьян — какой же крестьянин без земли! Вспомним насильное введение картофеля привело в ряде стран в том числе и в России к картофельным бунтам. В сельском хозяйстве в 18 веке стали использовать культуры привезенные из других стран. Вспомним мятеж на "Баунти" ведь его отправляли за тем, чтобы он доставил сельскохозяйственные культуры из одного географического региона в совершенно другой за много тысяч миль олитические и социальные изменения, которые произошли в Украине в конце XVIII - начале XIX века, были вызваны в первую очередь новой геополитической ситуацией в Центральной и Восточной Европе. В конце XVIII века перестала существовать Речь Посполитая, в состав которой входила большая часть украинских земель вплоть до Днепра. На южных границах исчезло Крымское ханство (присоединено к Российской империи в 1783 году) , которое с конца ХV века составляло постоянную военную угрозу для украинских земель. внутренней консолидации большинства украинских земель в составе Российской империи, ибо к середине XIX века эта территория оставалась политически и экономически незинтегрованою. Одной из характерных признаков положения украинских земель в составе Российского государства был регионализм (выделялись четыре крупные регионы, которые отличались общественно-политическим и культурным положением: Левобережная Украина, Слобожанщина, Правобережная и Южная (Степная) . Таким образом, украинские земли теперь входили в состав двух государств: Австрийской (примерно 15%) и Российской (свыше 80%) империй. Не следует преувеличивать процесс внутренней консолидации большинства украинских земель в составе Российской империи, ибо к середине XIX века эта территория оставалась политически и экономически незинтегрованою. Одной из характерных признаков положения украинских земель в составе Российского государства был регионализм (выделялись четыре крупные регионы, которые отличались общественно-политическим и культурным положением: Левобережная Украина, Слобожанщина, Правобережная и Южная (Степная) . Характерной особенностью этого периода было несоответствие между потенциальными возможностями Украине (большая территория и население, плодородные земли, наличие значительных запасов полезных ископаемых и т. д. ) и реальным промышленным развитием, которое тормозилось закрепощенным положением крестьянства, неразвитым рынком свободной рабочей силы и пр. Основная часть промышленных предприятий принадлежала помещикам или государству, почти исключало свободную рыночную конкуренцию. Особенность промышленного развития Украины состояла в том, что она имела сельский характер, предприятия находились в селах, а не в городах, и на них работали сезонно в основном крепостные. Все же самая главная особенность социально-экономического развития этого периода - быстрый упадок феодально-крепостнической системы хозяйствования. Основными признаками этого процесса были: - Развитие товарно-денежных отношений и появление капиталистических элементов в сельском хозяйстве, рост товарности хозяйства, углубление специализации в производстве; - Разрушение крестьянских хозяйств путем сокращения земельных наделов вплоть до полной ликвидации крестьянского хозяйства; - Упадок крепостнической мануфактуры и начало с 30-х годов XIX в. промышленного переворота. Согласно первому разделу Польши (1772 г. ) Галичина отошла под власть Австрийской империи. Она была объединена с польскими землями, получив название Королевство Галиции и Лодомерии. Такое искусственное объединение Галичины принесло большие проблемы для украинского населения. Попав под власть Австрии, Галиция оказалась в других политических условиях, чем жила до этого времени (в Речи Посполитой всем управляли магнаты и шляхта, а здесь была сильная абсолютная власть монарха) . Предметом первых мероприятий австрийского правительства было наведение порядка и дисциплины. Императрица Тереза и ее сын Иосиф II проводили политику Просвещения, которая имела целью улучшить материальное положение жителей, которые бы были оплотом власти, облегчить им доступ к образованию и т. д. , чтобы сделать их сознательными гражданами империи. Згалом в то время положение украинский Галичин характеризовалось крайней нищетой и моральным упадком. Реформы австрийской администрации проводились в трех направлениях: сельское хозяйство; церковь; образование.
Історико-архітектурні пам'ятники Володимира унікальні, і побудовані в різні історичні епохи. Найбільш відомі з них - Золоті ворота, Успенський і Дмитрієвський собори внесені ЮНЕСКО в список світової спадщини. Успенський собор , побудований у XII столітті, називають найбільшим творінням російських майстрів. Спочатку собор був одноголовим, і часто страждав від грабежів та пожеж, але потім будинок перебудовувалося, ставало ширше, гарніше, грандіозніше, як багато історичних будівель зі складною, але цікавою долею. Успенський собор у Володимирі , який вважається одним з найкрасивіших будівель, став зразком для створення багатьох соборів в інших містах Русі, заснованих в більш пізній час. Наприклад, відомий московський собор - теж Успенський, створений відомим архітектором Аристотелем Фіораванті, побудований саме за зразком Володимирського собору. Купол і іконостас Володимирського Успенського собору розписував на початку XV століття сам Андрій Рубльов. У соборі також можна побачити фрагменти унікальних фресок, створених невідомими майстрами в XII столітті. XVII століття ознаменувалося початком кам'яного будівництва, але в цей час будівель у місті було не надто багато - близько 400 будинків, в яких розміщувалося менше тисячі чоловік. Бурхливий будівництво почалося тут тільки в другій половині XVIII століття, за спеціально розробленим планом. Тоді був побудований губернаторський будинок, дзвіниця Успенського собору, Дворянське зібрання, гостинні ряди і інші будівлі. Залізниця, зв'язала місто з Москвою, була побудована в другій половині XIX століття. Проте дійсною гордістю і окрасою Володимира по праву вважаються його древні храми. Ще один знаменитий собор - Дмитрієвський, присвячений Дмитру Солунського, почав будуватися в 1194 році. Скульптурні різьблені прикраси з каменю є його головною перевагою, надаючи витончений ажурний вигляд його стін. Можливо, тому Дмитрієвський собор Володимира вважається одним з найоригінальніших і красивих давньоруських храмів. Сьогодні цей храм не є чинним, так як це архітектурний пам'ятник федерального значення. речі, Успенський собор також є пам'ятником федерального значення, і до того ж відомий в усьому культурному світі, проте він діє. Найвідомішим архітектурним пам'ятником епохи князя Андрія Боголюбського вважається церква Покрови на Нерлі , також побудована в XII столітті. Ця церква відрізняється строгим досконалістю форм, і з цієї причини її часто порівнюють із храмами Стародавньої Греції. У ній відчувається та ж пропорційність, гармонія, а витончена кам'яна різьба передає дивовижну пластику стін. І так само, як давньогрецьким майстрам, давньоруським зодчим і будівельникам вдалося зробити камінь більш легким, створити відчуття невагомості і торжества світла. Тому в архітектурі церкви Покрова на Нерлі немає ні величавості, ні царственості, як у Дмитрівського та Успенського соборів. Взагалі екскурсії по місту Володимиру часто викликають подив у мандрівників, які приїхали сюди вперше: собори і храми просто вражають своїми розмірами, але ж вони побудовані в ті часи, коли ще не було потужної будівельної техніки. Воістину, залишається тільки дивуватися, як стародавні майстри могли створити такі грандіозні будівлі, до цих пір викликають захоплення у нащадків, у тому числі у сучасних будівельників та архітекторів. Ще один рідкісний архітектурний пам'ятник Володимира - Золоті ворота. Це не просто пам'ятник архітектури - це унікальний зразок військово-інженерної архітектури XII століття, однак від того древньої споруди збереглися лише потужні стіни з білого каменю. Золоті ворота у Володимирі унікальні тим, що залишилися єдиним подібним пам'ятником тієї епохи, що дійшли до наших днів. Схожі ворота були в Давньому Києві, а також у Константинополі та Єрусалимі, однак вони не збереглися. З Золотими воротами, вірніше, з їх будівництвом, пов'язана одна дивовижна легенда. Відомо, що побудувати їх наказав князь Андрій Боголюбський, і коли ворота були майже закінчені, почали розбирати риштування. Несподівано склепіння воріт обрушилися, і дванадцять робочих опинилися під завалом. Оточуючі не сумнівалися, що робітники загинули під вагою каменів, проте князь Андрій почав молитися Божої матері, просячи її зберегти життя нещасним. До завалу була принесена ікона Заступниці, і коли сміття і каміння були розібрані, виявилося, що поховані під ними люди не тільки живі, але і не отримали жодних серйозних ушкоджень. Після цього князь звелів побудувати над воротами церкву, яку освятили в 1164 році. У ті часи, крім оборонної функції, Золоті ворота грали роль тріумфальної арки міста - адже вони були найбільш урочистими й ошатними воротами у Володимирі. Княжі дружини проходили під склепіннями Золотих воріт, йдучи в похід або повертаючись в місто з перемогою; в воротах зустрічали почесних гостей та іноземних послів; через них урочисто в'їжджали Великі Володимирські князі, вступаючи у володіння містом.
Древний мир – это период, который занял свое время в человеческой истории, а также который выделяется в промежутке между концом доисторического времени и самым зарождением средних веков.
Промежуток времени, когда существовал древний мир, по сути, является обозначением первого и самого длинного периода человеческой истории, начиная с того времени, когда формировалось человеческое общество, а это 800 – 1000 тысяч лет до нашей эры, и заканчивая началом формирования феодальной формации, это самые первые века уже нашей эры. Также, период древнего мира существовал в течение двух периодов, со времен когда существовало первобытное общество и рабовладельческий строй.
Другими словами, древний мир – это период когда формировалась рабовладельческая формация.
Стародавній світ-це період, який зайняв свій час в людській історії, а також який виділяється в проміжку між кінцем доісторичного часу і самим зародженням середніх століть.
Проміжок часу, коли існував Стародавній світ, по суті, є позначенням першого і найдовшого періоду людської історії, починаючи з того часу, коли формувалося людське суспільство, а це 800 – 1000 тисяч років до нашої ери, і закінчуючи початком формування феодальної формації, це найперші століття вже нашої ери. Також, період Стародавнього світу існував протягом двох періодів, з часів коли існувало первісне суспільство і рабовласницький лад.
Іншими словами, Стародавній світ-це період коли формувалася рабовласницька формація.
Объяснение: