Відповідь:
Культура суспільств Стародавнього Сходу є важливим кроком уперед у розвитку духовного життя людства. Саме тут виникли різні системи писемності — клинопис, ієрогліфи тощо. Було покладено початок науковим знанням у царині астрономії, математики, медицини, філософії, створена художня література; зодчі та художники знайшли рішення цілого ряду принципових питань архітектури, скульптури, живопису, декоративно-ужиткового мистецтва.
Центральною фігурою в мистецтві Стародавнього Сходу став образ людини, хоч і часто пов'язаний з деспотії або з поклонінням міфічним істотам. Але водночас у творах мистецтва знайшли вираз уяви про велич людини, відбились риси реального життя, народні міфи.
Подальшого розвитку набули живопис і скульптура, ужиткове мистецтво. В синтезі образотворчих мистецтв домінуюче значення мала архітектура. Піраміди Єгипту, зіккурати Дворіччя, храми та палаци не лише возвеличували небожителів і земних владик, а й свідчили про високу майстерність народів Стародавнього Сходу.
В образотворчому мистецтві були вироблені обов язкові норми побудови художнього зображення — канони, що пояснювалось як необхідністю закріплювати досягнення в зображенні людського тіла та винайденні композиційних рішень, так і відносною затримкою художнього розвитку. На ранніх етапах ці канони сприяли вдосконаленню майстерності митців; Стародавнього Сходу, хоча в подальшому гальмували розвиток мистецтва.
Мистецтво численних народів Стародавнього Сходу дуже різне за своїми вихідними формами, художніми досягненнями, шляхами розвитку, однак має багато схожих принципових рис.
Традиції культури Стародавнього Сходу збереглися впродовж вікі і справили велике значення на розвиток багатьох народів Азії і ЄвроІ в подальші періоди.
Пояснення:
рита́нська імпе́рія (англ. British Empire) включала домініони, колонії, протекторати, мандати на інші території, що перебували під владою Сполученого Королівства та його держав-попередників. Виникла внаслідок заснування Королівством Англія заморських територій та торговельних постів в період з кінця 16 ст. по початок 18 ст. В період піку свого розквіту була найбільшою імперією в історії, а також протягом більше ста років була головною глобальною силою у світі. Станом на 1913 рік населення Британської імперії складало понад 412 млн осіб (23% населення світу на той час), а станом на 1920 рік площа імперії складала понад 35,5 млн кв. км (24% поверхні світу). Як наслідок її політична, юридична, мовна та культурна спадщина набули значного поширення. В часи піку її розвитку Британську імперію часто описували фразою "імперія, над якою ніколи не сідає сонце" (англ. the empire on which the sun never sets), оскільки через її величезні розміри сонце завжди світило принаймні над якоюсь її частиною.
Після Другої світової війни більшість колоній Британії стали незалежними. Спадкоємицею Британської імперії вважається Британська Співдружність.
Объяснение:
