За часів становлення та розквіту української держави князі мали “домашній” одяг та одяг “на люди”. Удома княжичі носили довгу сорочку з червоною вишивкою навколо горловини. Обов’язково сорочку підперезували тканинним чи шкіряним ременем. Під сорочку одягали полотняні штани-порти. Коли виходили до людей, додатково одягали свиту, туніку і плащ. На ноги взували оздоблені візернуками чоботи. Також чоловіки обов’язково носили шапку, яка мала різну форму. Сільські чоловіки теж носили довгу сорочку, але з дешевшого полотна. Підв’язували її поясом. На ноги одягали шкіряні постоли чи плетені личаки.З початком нового століття та здобуття незалежності, індустрія моди в Україні почала розвиватися в новому руслі. Відкривалися все нові будинки моди, організовувалися конкурси краси. Українських дизайнерів почали визнавати з-за кордоном. Але це “на подіумі”. У повсякденному житті українці ще багато часу відходили від стилю 90-х. На початку “нульових” популярними були чокери (які повернулися через 15 років), джинси-кльош, “денім”, короткі топи та джинси з дірками.
Водночас з 2000-них поняття “моди” асоціюється в українців, як щось абстрактне та недосяжне. Тобто у різних суспільства утворився свій стиль, який люди боялися порушити тривалий час
Господство двух высших сословий, дворянства и духовенства, вызывало в растущей буржуазии (так называемое третье сословие) острое недовольство. Оппозиция становилась с каждым годом все сильнее и опаснее для абсолютистского государства. Под все растущим влиянием этой оппозиции Людовик XVI прибегает к крайнему средству - созыву Генеральных Штатов, которые не созывались в течение 175 лет. Право выборов было дано всем французам, достигшим 25-летнего возраста и уплачивавшим определенную сумму налога. Генеральные Штаты были открыты 5 мая 1789 г. в Версале. Первые недели в бурных спорах по вопросу о голосовании. Третье сословие предлагало совместные заседания и голосования, привилегированные сословия на это не соглашались. Споры ни к чему не привели. 17 июня третье сословие объявляет себя, как представителей 96% французского народа, Национальным Собранием. 23 июня Людовик XVI приказывает восстановить старый порядок и голосование производить по сословиям. Национальное Собрание отказывается подчиниться. После восстания 14 июля, закончившегося взятием Бастилии, Людовик XVI утверждает декрет Национального Собрания об уничтожении феодальных порядков. С этого времени он уже фактически не правит. Встревоженный быстрой сменой событий, он то при к новому порядку, то борется против него посылкой тайных воззваний к иностранным державам. В июне 1791 г. Людовик XVI с семьей пытался бежать в Лотарингию, но в Варенне был задержан и возвращен обратно.
За часів становлення та розквіту української держави князі мали “домашній” одяг та одяг “на люди”. Удома княжичі носили довгу сорочку з червоною вишивкою навколо горловини. Обов’язково сорочку підперезували тканинним чи шкіряним ременем. Під сорочку одягали полотняні штани-порти. Коли виходили до людей, додатково одягали свиту, туніку і плащ. На ноги взували оздоблені візернуками чоботи. Також чоловіки обов’язково носили шапку, яка мала різну форму. Сільські чоловіки теж носили довгу сорочку, але з дешевшого полотна. Підв’язували її поясом. На ноги одягали шкіряні постоли чи плетені личаки.З початком нового століття та здобуття незалежності, індустрія моди в Україні почала розвиватися в новому руслі. Відкривалися все нові будинки моди, організовувалися конкурси краси. Українських дизайнерів почали визнавати з-за кордоном. Але це “на подіумі”. У повсякденному житті українці ще багато часу відходили від стилю 90-х. На початку “нульових” популярними були чокери (які повернулися через 15 років), джинси-кльош, “денім”, короткі топи та джинси з дірками.
Водночас з 2000-них поняття “моди” асоціюється в українців, як щось абстрактне та недосяжне. Тобто у різних суспільства утворився свій стиль, який люди боялися порушити тривалий час