Объяснение: Роман Мстиславич був сином Мстислава Ізяславовича, який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.
Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович, на за галицьких бояр, прийшов у Галич, проте не зміг там утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьбі боярських угруповань.
Тільки у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславовичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою Волинське і Галицьке князівства, утворивши могутню Галицько-Волинську державу, приборкавши свавільну боярську аристократію, спираючись на дрібним феодалів та міське населення.
Столицею нового князівства стало місто Галич і Роман перевів туди свій двір.
У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своє влади й ослабленні влади бояр, здолав боярську опозицію, підпорядкував собі непокірні боярські угруповання, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Також ббав про авторитет княжої влади.
Утворення єдиної Галицько-Волинської держави мало велике значення. За Романа значно зміцніли князівські позиції і центральна влада. Було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі і так далі. Саме в Романа Мстиславовича шукав притулку імператор Візантії після захоплення Константинополя хрестоносцями.
Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість та чесність.
Роман здобув собі авторитет походами на половців у 1197-1198 pp., 1201 p., 1204 р. та литовців, які закінчилися перемогою. У 1204 р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.
У 1202 р. зміг оволодіти Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно-Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови й Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні й дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько-Волинське князівство стало збирачем руських земель.
Аид – бог – владыка царства мертвых.антей – герой мифов, великан, сын посейдона и земли геи. земля давала своему сыну силу, которой никто не мог совладать с ним.аполлон – бог солнечного света. греки изображали его в виде прекрасного юноши.арес – бог вероломной войны, сын зевса и геры.асклепий – бог врачебного исскуства, сын аполлона и нимфы коронидыборей — бог северного ветра, сын титанидов астрея (звездного неба) и эос (утренней зари), брат зефира и нота. изображался крылатым, длинноволосым, бородатым, могучим божеством.вакх — одно из имен диониса.гелиос (гелий) — бог солнца, брат селены (богини луны) и эос (утренней зари). в поздней античности отождествлялся с аполлоном, богом солнечного света.гермес — сын зевса и майи, один из самых , многозначных греческих богов. покровитель странников, ремесел, торговли, воров. даром красноречия.гефест — сын зевса и геры, бог огня и кузнечного дела. считался покровителем ремесленников.гипнос — божество сна, сын никты (ночи). его изображали в виде крылатого юноши. дионис (вакх) — бог виноградарства и виноделия, объект целого ряда культов и мистерий. изображался то в виде тучного пожилого мужчины, то в виде юноши с венком из виноградных листьев на голове.загрей - бог плодородия, сын зевса и персефоны.зевс — верховный бог, царь богов и людей.зефир — бог западного ветра.иакх — бог плодородия.кронос — титан, младший сын геи и урана, отец зевса. правил миром богов и людей и был сверг-нут с престола зевсом..мом — сын богини ночи, бог злословия.морфей — один из сыновей гипноса, бог сновидений.нерей — сын геи и понта, кроткий морской бог.нот — бог южного ветра, изображался с бородой и крыльями.океан — титан, сын геи и урана, брат и тефиды и отец всех рек мира. олимпийцы — верховные боги младшего поколения греческих богов во главе с зевсом, обитавшие на вершине горы олимп.пан — лесной бог, сын гермеса и дриопы, козлоногий мужчина с рогами. считался покровите-лем пастухов и мелкого скота.плутон — бог подземного царства, нередко отождествлявшийся с аидом, но в отличие от него, владевший не душами умерших, а богатствами подземного мира.плутос — сын деметры, бог, дарующий людям богатство.понт — одно из старших греческих божеств, порождение геи, бог моря, отец многих титанов и богов. посейдон — один из богов-олимпийцев, брат зевса и аида, властвующий над морской стихией. посейдону были также подвластны земные недра,он повелевал бурями и землетрясениями. протей — морское божество, сын посейдона, покровитель тюленей. обладал даром перевоплощения и пророчества.сатиры — козлоногие существа, демоны плодородия.танатос — олицетворение смерти, брат-близнец гипноса.титаны — поколение греческих богов, предки олимпийцев.тифон — стоглавый дракон, рожденный геей или герой. во время битвы олимпийцев и титанов был повержен зевсом и заключен под вулканом этна на сицилии.тритон — сын посейдона, одно из морских божеств, человек с рыбьим хвостом вместо ног, держащий в руках трезубец и витую раковину - рог.хаос - бесконечное пустое пространство, из которого в начале времен возникли древнейшие боги греческой религии — никта и эреб.хтонические боги — божества подземного мира и плодородия, родственники олимпийцев. к ним относились аид, геката, гермес, гея, деметра, дионис и персефона.циклопы — великаны с одним глазом посредине лба, дети урана и геи.эвр (евр) - бог юго-восточного ветра.эол — повелитель ветров.эреб — олицетворение тьмы подземного мира, сын хаоса и брат ночи.эрот (эрос) — бог любви, сын афродиты и ареса. в древнейших мифах — самовозникшая сила, способствовавшая мира. изображался в виде крылатого юноши (в эллинистическую эпоху — мальчика) со стрелами, мать. эфир — божество неба
1. б), в), г), а) 2. 4) 3. 2) Фёдор Курбский - прешёл Уральские горы, разбил войска Пелымского княжества, по Иртышу на среднюю Обь, увоевал Угорских князей, стали платить дань княжеству Московскому. Пётр Бекетов - основал Якутск, Читу, походы по Ангаре, привёл в подчинение Москва местное население, основал Государевы остроги на Енисее, Лене, в Забайкалье Ерофей Хабаров - в верховьях лены скупал пушнину там развитию земледелия, привёл приамурское местное население в русское подданство (действовал силой, был очень жесток), составил чертёж по реке Амур, основал военный пост Хабаровка (сейчас - Хабаровск).
Объяснение: Роман Мстиславич був сином Мстислава Ізяславовича, який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.
Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович, на за галицьких бояр, прийшов у Галич, проте не зміг там утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьбі боярських угруповань.
Тільки у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславовичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою Волинське і Галицьке князівства, утворивши могутню Галицько-Волинську державу, приборкавши свавільну боярську аристократію, спираючись на дрібним феодалів та міське населення.
Столицею нового князівства стало місто Галич і Роман перевів туди свій двір.
У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своє влади й ослабленні влади бояр, здолав боярську опозицію, підпорядкував собі непокірні боярські угруповання, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Також ббав про авторитет княжої влади.
Утворення єдиної Галицько-Волинської держави мало велике значення. За Романа значно зміцніли князівські позиції і центральна влада. Було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі і так далі. Саме в Романа Мстиславовича шукав притулку імператор Візантії після захоплення Константинополя хрестоносцями.
Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість та чесність.
Роман здобув собі авторитет походами на половців у 1197-1198 pp., 1201 p., 1204 р. та литовців, які закінчилися перемогою. У 1204 р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.
У 1202 р. зміг оволодіти Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно-Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови й Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні й дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько-Волинське князівство стало збирачем руських земель.