Объяснение:
В учебнике вс есст
Алекса́ндр ІІІ Аргеад, більше відомий як Алекса́ндр Великий та Алекса́ндр Македо́нський (грец. Αλέξανδρος Γ' ο Μακεδών; кінець липня 356 до н. е., Пелла — 13 червня 323 до н. е.), — дев'ятнадцятий цар Македонії. Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи. Син царя Філіпа ІІ Македонського та Олімпіади, царівни Епіру. Був вихованцем Арістотеля. З 336 до н. е. (з 20-річного віку) правитель Македонії. Забезпечив міцність свого правління перемогами над фракійцями та іллірійцями. Перемоги над перським царем Дарієм III біля Граника (334 до н. е.), Іссі (333 до н. е.) відкрили йому шлях до Єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто Александрію. Після вирішальної перемоги над Дарієм при Гавгамелах (331 до н. е.) повністю підкорив імперію Ахеменідів — Вавилон, Парса і Сузи здалися йому без опору. Далі Александр повів своє військо до Центральної Азії (329 до н. е.), а потім повернув до Індії, але виснажені військові частини відмовилися переходити річку Ганг, і він мусив повертати через пустелі до Вавилона, який зробив столицею найбільшої в стародавньому світі імперії. Невдовзі помер від незрозумілої хвороби, яка перебігала з гарячкою, після чого його імперія розпалася, але завдяки його військовим досягненням були відкриті двері на схід для грецької торгівлі, мови і культури. Прізвисько — Великий (грец. Μέγας)
Оливер Кромвель был британским политиком, солдатом и правительственным чиновником, который превратил британскую администрацию из королевства в Республику.
Объяснение:
Летом 1642 года началась первая английская гражданская война между роялистами, сторонниками короля Карла I, которые утверждали, что король должен обладать абсолютной властью в качестве его божественного права, и парламентариями, которые выступали за конституционную монархию, а затем отмену монархии и палаты лордов полностью.
С самого начала Кромвель был убежденным членом парламентской армии. Когда в 1648 году снова вспыхнула гражданская война, военные успехи Кромвеля означали, что его политическое влияние значительно возросло. В декабре 1648 года произошел раскол между теми членами парламента, которые хотели продолжать поддерживать короля, и такими, как Кромвель, которые считали, что единственный остановить гражданские войны - это суд Чарльза.После казни короля в 1649 году Содружество Англии было возглавлено Государственным. Кромвель руководил английскими военными кампаниями по установлению контроля над Ирландией в 1649 году, а затем в Шотландии в 1650 году. Это привело к окончанию гражданской войны с победой парламента. Кромвель был назначен генеральным лордом, фактически главнокомандующим парламентских вооруженных сил в 1650 году.
Кромвель вместе со своим Государственным советом принял более 80 постановлений, воплощающих конструктивную внутреннюю политику. Его целью было реформировать закон, создать пуританскую церковь, разрешить терпимость за ее пределами, содействовать образованию и децентрализовать управление.
Его экономическая и промышленная политика проводилась в основном по традиционным направлениям. Но он выступал против монополий, которые не нравились стране и приносили пользу только дворянству при королеве Елизавете и первых двух Стюартах.
В этом парламенте широкая политика религиозной терпимости Кромвеля
ничего не видно(